У Казахстані киргизького піаніста видали за проплаченого учасника протестів (Відео)
У Казахстані затримали джазового музиканта з Киргизстану Вікрама Рузахунова, який нібито брав участь у протестах за 200 доларів США. На обличчі затриманого видні сліди побиття, а біля посольства Казахстану в Бішкеку зібрався мітинг.
В ефірі казахстанських телеканалів показали сюжет, де один із затриманих в Алмати розповів, що прилетів із Киргизстану. Про це повідомило 24.kg напередодні.
Він повідомив, що хтось 1 січня нібито запропонував затриманому киргизстанцю брати участь у мітингу за $200. На обличчі чоловіка видно сліди побиття. На відео чоловік стверджує, що безробітний і каже, що йому нібито сплатили переліт до Казахстану. Пізніше з'ясувалося, що затриманим на відео є Вікрам Рузахунов – відомий піаніст, аранжувальник та виконавчий директор фестивалю "Джаз Бішкек Весна". За словами родичів, його катували і невідомо, де утримують, вони не можуть зв'язатися з ним. У МЗС Киргизстану заявили, що з'ясовуватимуть причини затримання свого громадянина.
Раніше ASPI news повідомляло, що в мережі з'явилося відео стрілянини по силовиках у Казахстані. На відео, ймовірно, військовий чи нацгвардієць, чути постріл, після чого чоловік різко падає на землю. Нагадаємо, у казахському місті Алмати під час масових протестів постраждали понад 500 людей. Про це повідомила місцева поліція.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.