У Китаї зафіксовано найнижчий рівень народжуваності за останні сім десятиліть
У 2019 році в КНР народилося 14,65 млн дітей, що стало найнижчим показником з 1961 року.
Про це повідомило Національне бюро статистики Китаю.
Китайські демографи зафіксували мінімальинй з моменту утворення країни рівень народжуваності - 10,48 на 1 тис. чоловік. Незважаючи на спад, чисельність населення країни склала 1,4 млрд людей. Це на 4,67 млн більше, ніж у 2018 році. При цьому в Китаї проживає більше чоловіків, ніж жінок: 715,3 млн проти 684,8 млн осіб.
Місцеві ЗМІ вважають, що спад народжуваності - це наслідки демографічної політики «одна сім'я - одна дитина», яка довгий час діяла в країні. Штучне стримування народжуваності припинили практикувати в КНР тільки в 2016 році, коли фахівці зафіксували стрімке старіння населення і скорочення чисельності працюючих громадян.
У Китаї вже спостерігається уповільнення зростання ВВП до 6,1% за підсумками 2019 року. Причина цього - не тільки торгівельні війни з США. Турбота про літніх людей лягає на плечі працездатного населення, якого стає з кожним роком все менше. Це призводить до зниження внутрішнього споживання товарів і скорочення інвестицій.
Нагадаємо, Держслужба статистики України повідомляє про зменшення чисельності населення країни: за першу половину 2019 року українців стало менше на 143,1 тисячі чоловік. Згідно з останніми даними, населення України - 42 010 063 людини. При цьому смертність продовжує перевищувати народжуваність.
Раніше в Китаї до тюремного терміну і грошового штрафу засудили китайського вченого Цзянькуя Хе і його колег за незаконне проведення експерименту з близнюками з генетично модифікованих ембріонів. У 2016 році вчені коректували геном людини. У Китаї їх дії назвали аморальними.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.