У Китаї зафіксовано найнижчий рівень народжуваності за останні сім десятиліть
У 2019 році в КНР народилося 14,65 млн дітей, що стало найнижчим показником з 1961 року.
Про це повідомило Національне бюро статистики Китаю.
Китайські демографи зафіксували мінімальинй з моменту утворення країни рівень народжуваності - 10,48 на 1 тис. чоловік. Незважаючи на спад, чисельність населення країни склала 1,4 млрд людей. Це на 4,67 млн більше, ніж у 2018 році. При цьому в Китаї проживає більше чоловіків, ніж жінок: 715,3 млн проти 684,8 млн осіб.
Місцеві ЗМІ вважають, що спад народжуваності - це наслідки демографічної політики «одна сім'я - одна дитина», яка довгий час діяла в країні. Штучне стримування народжуваності припинили практикувати в КНР тільки в 2016 році, коли фахівці зафіксували стрімке старіння населення і скорочення чисельності працюючих громадян.
У Китаї вже спостерігається уповільнення зростання ВВП до 6,1% за підсумками 2019 року. Причина цього - не тільки торгівельні війни з США. Турбота про літніх людей лягає на плечі працездатного населення, якого стає з кожним роком все менше. Це призводить до зниження внутрішнього споживання товарів і скорочення інвестицій.
Нагадаємо, Держслужба статистики України повідомляє про зменшення чисельності населення країни: за першу половину 2019 року українців стало менше на 143,1 тисячі чоловік. Згідно з останніми даними, населення України - 42 010 063 людини. При цьому смертність продовжує перевищувати народжуваність.
Раніше в Китаї до тюремного терміну і грошового штрафу засудили китайського вченого Цзянькуя Хе і його колег за незаконне проведення експерименту з близнюками з генетично модифікованих ембріонів. У 2016 році вчені коректували геном людини. У Китаї їх дії назвали аморальними.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.