У Китаї зафіксовано найнижчий рівень народжуваності за останні сім десятиліть
У 2019 році в КНР народилося 14,65 млн дітей, що стало найнижчим показником з 1961 року.
Про це повідомило Національне бюро статистики Китаю.
Китайські демографи зафіксували мінімальинй з моменту утворення країни рівень народжуваності - 10,48 на 1 тис. чоловік. Незважаючи на спад, чисельність населення країни склала 1,4 млрд людей. Це на 4,67 млн більше, ніж у 2018 році. При цьому в Китаї проживає більше чоловіків, ніж жінок: 715,3 млн проти 684,8 млн осіб.
Місцеві ЗМІ вважають, що спад народжуваності - це наслідки демографічної політики «одна сім'я - одна дитина», яка довгий час діяла в країні. Штучне стримування народжуваності припинили практикувати в КНР тільки в 2016 році, коли фахівці зафіксували стрімке старіння населення і скорочення чисельності працюючих громадян.
У Китаї вже спостерігається уповільнення зростання ВВП до 6,1% за підсумками 2019 року. Причина цього - не тільки торгівельні війни з США. Турбота про літніх людей лягає на плечі працездатного населення, якого стає з кожним роком все менше. Це призводить до зниження внутрішнього споживання товарів і скорочення інвестицій.
Нагадаємо, Держслужба статистики України повідомляє про зменшення чисельності населення країни: за першу половину 2019 року українців стало менше на 143,1 тисячі чоловік. Згідно з останніми даними, населення України - 42 010 063 людини. При цьому смертність продовжує перевищувати народжуваність.
Раніше в Китаї до тюремного терміну і грошового штрафу засудили китайського вченого Цзянькуя Хе і його колег за незаконне проведення експерименту з близнюками з генетично модифікованих ембріонів. У 2016 році вчені коректували геном людини. У Китаї їх дії назвали аморальними.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.