У Конго з радарів зник президентський літак Ан-72 з людьми на борту
Сьогодні, 11 жовтня, стало відомо, що в четвер вдень з радарів зник вантажний військовий літак Ан-72 з 8 людьми на борту, що забезпечував перевезення президента Демократичної республіки Конго Фелікса Чісекеді.
Літак перестав ідентифікуватися на землі на сході Демократичної республіки Конго.
"Ан-72, що забезпечує президентську логістику, якою управляють військово-повітряні сили, зник з радіолокаційних станцій між Гомою і Кіншасі в четвер вдень", - написав у своєму Twitter представник прес Конго Ерік Шікума.
За даними управління, опублікованими в Twitter президента, літак вилетів з аеропорту Гоми о 13.32 за місцевим часом у четвер, 10 жовтня, і повинен був приземлитися в Кіншасі о 16.43, проте через годину після вильоту літак втратив зв'язок з центом управління.
За даними управління, в літаку було 4 пасажири і 4 члени екіпажу.
Згідно з управлінням цивільною авіацією, "запити інформації, відправлені всім станціям на маршруті літака, не дали інформації про його місцезнаходження".
За даними місцевого видання Actualite, пасажирами літака були три співробітника служби охорони президента, а також його особистий водій.
Раніше повідомлялося про те, що в аеропорту Бредлі в США впав літак часів Другої світової війни.
В американських ЗМІ зазначили, що повітряне судно загорілося після падіння на злітно-посадкову смугу.
Відомо, що в результаті інциденту постраждали щонайменше три людини. Всі вони доставлені в лікарню Хартфорд.
#RDC 11.10.19 #DisparitionAvionCargo Communiqué officiel de l’Autorité de l’Aviation Civile. pic.twitter.com/u8JMR95Bpe
— Présidence RDC 🇨🇩 (@Presidence_RDC) October 11, 2019
#RDC Un Antonov 72 assurant la logistique présidentielle opéré par les forces armées aériennes a disparu des radars entre Goma et Kinshasa depuis jeudi après-midi. Communiqué de l'Autorité de l'aviation civile (#AAC) | @Presidence_RDC pic.twitter.com/aSWGAyPGDN
— Eric Tshikuma (@erictshikuma) October 11, 2019
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.