У Кремлі висловили жаль з приводу перегляду відносин ЄС з РФ
Європарламент затвердив заклик до ЄС про перегляд відносин з Російської Федерації. У Кремлі ж висловили жаль з цього приводу.
Литовський депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс закликав керівництво ЄС переглянути політику Євросоюзу щодо Росії. Зокрема, ЄС повинен протидіяти загрозі безпеки, боротися з втручанням Росії у справи ЄС та країн Східного партнерства, не визнавати підсумки виборів до Держдуми РФ, якщо помітять порушення демократичних процедур і міжнародного права тощо.
За прийняття документу висловилися 494 депутати, проти - 103, 72 - утрималися. У свою чергу прес-секретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков висловив жаль з цього приводу, інформують росЗМІ.
"Суть цього документа може викликати тільки жаль. На превеликий жаль, там не йдеться про необхідність налагодження діалогу, про необхідність вирішення нагальних проблем і розбіжностей шляхом спілкування на різних рівнях і по різних каналах". Утім, за словами спікера очільника Кремля, єдине, що можна взяти на відкуп - документ має виключно рекомендаційний характер. Раніше повідомлялося, що Москва почала використовувати газ як інструмент впливу, обмеживши поставки "блакитного палива" до ЄС. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Німеччину і США перейти до конкретних дій на тлі запуску Росією газопроводу "Північний потік-2".
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.