У Кремлі висловили жаль з приводу перегляду відносин ЄС з РФ
Європарламент затвердив заклик до ЄС про перегляд відносин з Російської Федерації. У Кремлі ж висловили жаль з цього приводу.
Литовський депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс закликав керівництво ЄС переглянути політику Євросоюзу щодо Росії. Зокрема, ЄС повинен протидіяти загрозі безпеки, боротися з втручанням Росії у справи ЄС та країн Східного партнерства, не визнавати підсумки виборів до Держдуми РФ, якщо помітять порушення демократичних процедур і міжнародного права тощо.
За прийняття документу висловилися 494 депутати, проти - 103, 72 - утрималися. У свою чергу прес-секретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков висловив жаль з цього приводу, інформують росЗМІ.
"Суть цього документа може викликати тільки жаль. На превеликий жаль, там не йдеться про необхідність налагодження діалогу, про необхідність вирішення нагальних проблем і розбіжностей шляхом спілкування на різних рівнях і по різних каналах". Утім, за словами спікера очільника Кремля, єдине, що можна взяти на відкуп - документ має виключно рекомендаційний характер. Раніше повідомлялося, що Москва почала використовувати газ як інструмент впливу, обмеживши поставки "блакитного палива" до ЄС. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Німеччину і США перейти до конкретних дій на тлі запуску Росією газопроводу "Північний потік-2".
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.