У Мінську правоохоронці проводять обшук приміщення телеканалу "Белсат"
У Білорусі правоохоронці проводять обшуки на території офісу телеканалу "Белсат" у Мінську.
Відомо, що операцію силовики почали 9 квітня, у вівторок, о 8:55 за мінським часом.
Відзначається, що дана процедура правоохоронців пов'язана з кримінальною справою про наклеп за постановою Слідчого комітету. Про це повідомили в Білоруській Асоціації журналістів.
Більш точної інформації про кримінальну справу не повідомляється.
"Поруч з будинком, де розташований офіс, знаходяться журналісти. У під'їзд співробітники міліції нікого не пускають. Журналісти "Белсат", які були в офісі, на дзвінки не відповідають", - зазначають в Асоціації.
Є версія, що обшук пов'язаний з кримінальною справою про наклеп, який розслідує Слідчий комітет.
З білоруських ЗМІ випливає, що влітку 2018 року журналіст Алесь Залевський підготував відеосюжет про корупцію в Міністерстві охорони здоров'я. У відео йшлося про затримання голови держпідприємства "Медтехноцентр" Олега Шведа.
Однак текстовий опис, який підготували на сайт телеканалу, розходився з сюжетом, наданим на відео.
Так, відомо, що в тексті на сайті повідомлялося про те, що був затриманий не тільки очільник держпідприємства "Медтехноцентр" Олег Швед, але і його брат Андрій, керівник Держкомітету судових експертиз.
Помилку на сайті каналу виправили і опублікували спростування, однак за даним фактом правоохоронці Білорусі все одно завели кримінальну справу.
На даний момент, за словами Олеся Залевського, слідчі розшукують людину, яка виставила на сайт текст під відеосюжетом.
Про те, що обшук проводиться в рамках розслідування кримінальної справи за статтею "наклеп" підтвердив офіційний представник Слідчого комітету Сергій Кабакович.
Раніше повідомлялося, що ФСБ провела масові обшуки у кримчан. Крім того, стосовно колишнього голови регіонального відділення "Свідків Єгови" Сергія Філатова порушено кримінальну справу про організацію діяльності екстремістської організації, повідомив телеканал "Вести-Крим".
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.