У Москві почалися масові затримання: силовики відбирають телефони та застосовують силу
З російських медіаджерел з ранку суботи, 27 липня надходять повідомлення про затримання громадян, які є прихильниками опозиційних сил Росії.
Так, "МБХ медіа" повідомляє, що співробітники московських силових структур затримали 11 прихильників партії "Інша Росія", які перебували в наметовому таборі в Ногінському районі Підмосков'я при Центрі патріотичного дії.
Як повідомляє видання "Медуза", сьогодні, 27 липня, біля будівлі мерії Москви очікується неузгоджене з владою акція з вимогою реєстрації незалежних кандидатів на виборах до Мосміськдуми.
Видання повідомляє про стягування представників силових структур до місця проведення акції.
Також джерело інформує, що поруч з будівлею мерії затримали москвича, який здійснював ранкову пробіжку.
Чоловік згодом розповів, що під час пробіжки зупинився, щоб сфотографувати автозаки й при затриманні отримав травму ноги.
Станом на 13.30, за повідомленням в телеграм –каналі видання "Відкрита редакція" повідомляється про 44 затриманих, які нарахував їх кореспондент.
Також канал повідомив, що 68-річна корінна москвичка, яка представилася як журналісту Олена, сказала, що її мама і вона довго пропрацювали на Тверській вулиці в будівлях поряд з Мосміськдумой, куди сьогодні заборонено приходити москвичам.
"Це моє місто, я тут народилася, де хочу, там і ходжу. Я прийшла сказала своє фе Собяніну, сказати своє фе Путіну. Наш народ заляканий, поки народ не буде виходити, ось так все і буде".
"Відкрита редакція" процитувала слова представника поліції РФ, що розмовляв по рації, які почули журналісти:
"Ви дивитеся, якщо це преса, то преса, а якщо просто на телефон знімають, забирайте відразу".
Телеграм-каналу "Відкриті медіа" повідомляє, що за годину до анонсованого мітингу на Тверській почали затримувати всіх, хто не може пред'явити прес-карту. Два поліцейських автобуса вже забиті, людей ведуть до третього, повідомляють кореспонденти з місця події, пише видання.
Також як інформує джерело з місця подій, люди вимагають у поліцейських пояснень, на якій підставі їх хапають на вулиці та ведуть в автозаки.
Поліція пояснень не дає, а просить пред'явити паспорт, після чого веде.
Відомо, що в Москві з 14 липня тривають вуличні акції за вільні вибори в Мосміськдуму. Через ці мітинги Слідчий комітет порушив кримінальну справу за статтею про перешкоджання роботі виборчої комісії. З 25 липня у незалежних кандидатів в Мосміськдуму проводять масові обшуки.
У мэрии задержали еще двоих человек, сообщает наш корреспондент. До акции больше часа, задержаны как минимум 12 человек. Видео: МБХ медиа pic.twitter.com/6LYyBR5Hxs
— МБХ Медиа (@MBKhMedia) July 27, 2019
Еще одно задержание. Как минимум 13-е. Видео: МБХ медиа pic.twitter.com/WdNpmcFTqX
— МБХ Медиа (@MBKhMedia) July 27, 2019
58 человек как минимум уже задержаны, сообщает наш корреспондент. Видео: МБХ медиа pic.twitter.com/5T4DxUScAc
— МБХ Медиа (@MBKhMedia) July 27, 2019
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.