У Москві почалися масові затримання: силовики відбирають телефони та застосовують силу
З російських медіаджерел з ранку суботи, 27 липня надходять повідомлення про затримання громадян, які є прихильниками опозиційних сил Росії.
Так, "МБХ медіа" повідомляє, що співробітники московських силових структур затримали 11 прихильників партії "Інша Росія", які перебували в наметовому таборі в Ногінському районі Підмосков'я при Центрі патріотичного дії.
Як повідомляє видання "Медуза", сьогодні, 27 липня, біля будівлі мерії Москви очікується неузгоджене з владою акція з вимогою реєстрації незалежних кандидатів на виборах до Мосміськдуми.
Видання повідомляє про стягування представників силових структур до місця проведення акції.
Також джерело інформує, що поруч з будівлею мерії затримали москвича, який здійснював ранкову пробіжку.
Чоловік згодом розповів, що під час пробіжки зупинився, щоб сфотографувати автозаки й при затриманні отримав травму ноги.
Станом на 13.30, за повідомленням в телеграм –каналі видання "Відкрита редакція" повідомляється про 44 затриманих, які нарахував їх кореспондент.
Також канал повідомив, що 68-річна корінна москвичка, яка представилася як журналісту Олена, сказала, що її мама і вона довго пропрацювали на Тверській вулиці в будівлях поряд з Мосміськдумой, куди сьогодні заборонено приходити москвичам.
"Це моє місто, я тут народилася, де хочу, там і ходжу. Я прийшла сказала своє фе Собяніну, сказати своє фе Путіну. Наш народ заляканий, поки народ не буде виходити, ось так все і буде".
"Відкрита редакція" процитувала слова представника поліції РФ, що розмовляв по рації, які почули журналісти:
"Ви дивитеся, якщо це преса, то преса, а якщо просто на телефон знімають, забирайте відразу".
Телеграм-каналу "Відкриті медіа" повідомляє, що за годину до анонсованого мітингу на Тверській почали затримувати всіх, хто не може пред'явити прес-карту. Два поліцейських автобуса вже забиті, людей ведуть до третього, повідомляють кореспонденти з місця події, пише видання.
Також як інформує джерело з місця подій, люди вимагають у поліцейських пояснень, на якій підставі їх хапають на вулиці та ведуть в автозаки.
Поліція пояснень не дає, а просить пред'явити паспорт, після чого веде.
Відомо, що в Москві з 14 липня тривають вуличні акції за вільні вибори в Мосміськдуму. Через ці мітинги Слідчий комітет порушив кримінальну справу за статтею про перешкоджання роботі виборчої комісії. З 25 липня у незалежних кандидатів в Мосміськдуму проводять масові обшуки.
У мэрии задержали еще двоих человек, сообщает наш корреспондент. До акции больше часа, задержаны как минимум 12 человек. Видео: МБХ медиа pic.twitter.com/6LYyBR5Hxs
— МБХ Медиа (@MBKhMedia) July 27, 2019
Еще одно задержание. Как минимум 13-е. Видео: МБХ медиа pic.twitter.com/WdNpmcFTqX
— МБХ Медиа (@MBKhMedia) July 27, 2019
58 человек как минимум уже задержаны, сообщает наш корреспондент. Видео: МБХ медиа pic.twitter.com/5T4DxUScAc
— МБХ Медиа (@MBKhMedia) July 27, 2019
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.