У Москві розпочався розкол еліт і паніка через відсутність нового плану війни з Україною - Bellingcat (Відео)
Кремль перебуває у складній ситуації, Бліцкриг не вдався, а доказів існування нового плану наразі немає. Про це журналіст-розслідувач, керівник організації Bellingcat Христо Грозєв розповів каналу "Навальний Live".
На думку журналіста, здійснюються прогнози, які він давав раніше. Росія провалила план А, який передбачав військові дії максимум на 10 днів. А нового плану немає, на що вказують відсутність другого ешелону військ, які змогли б заповнити втрати та продовжити війну тими самими темпами, а також відсутність постачання їжі, води та бензину для тих військових, які перебувають на території України. Водночас відступити російські війська швидко не можуть, оскільки з одного боку їх притискають "кадировці", які отримали наказ стріляти в "дезертирів", з іншого боку — українські війська, які готові до атаки в тилу.
"Швидкого виходу не буде. Тому важливо розуміти, що відбувається всередині еліти Кремля, спецслужб, які зараз прийняли й усвідомили, це доведено, що план А провалився. Є режим очікування. Зміни щоденні, які не вказують на нову стратегію", — каже журналіст.
Джерела у РФ підтвердили Грозєву, що в Кремлі справді заарештували керівника 5-ї служби ФСБ генерал-полковника Сергія Бесєдіна, який відповідав за зовнішню розвідку, зокрема в Україні. А також є витік внутрішньої інформації ФСБ про те, що у відомстві продовжуються репресії.
"ГРУ зайняло більш довірливу позицію до Путіна і намагається звалити свої невдачі на ФСБ, це цікаво, тому що останні 10 років було навпаки — ФСБ намагалося завоювати довіру, яка раніше була у ГРУ. Я не бачу ситуацію в Кремлі, яка говорить про те, що через тиждень-два продовжиться війна. Буде зрушення, питання — яке", — продовжує Грозєв.
Грозєв вважає, що можливі два вектори подальшого розвитку подій. Перший — Путін домовиться із Зеленським на умовах набагато компромісніших, ніж були заявлені спочатку. "Я вважав, що це неймовірно, але останні сигнали від Ердогана та Зеленського про те, що раптом з'явилися можливості щодо домовленості вказують на те, що скоріше за все Путін розуміє безвихідь ситуації", — зазначає Грозєв.
Другий варіант — Путін може наважитися завдати удару по цивільному населенню неконвенційною зброєю, щоб примусити Київ до компромісу та показати своїй країні результат. Грозєв зазначає, що якщо все у Кремлі виглядає так, як він уявляє — паніка без сценарію, на користь Путіна завершити війну якнайшвидше. Якщо це так, ми побачимо рух до вирішення конфлікту в найближчі два-три дні.
Нагадаємо, лідер Bellingcat Грозєв розказав, коли в Україні закінчиться війна. ASPI news повідомляло, Bellingcat вважає, Президенту Путіну бояться повідомляти про провали армії РФ в Україні.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.