У Москві та інших великих містах РФ почалися нові акції протесту (ФОТО, ВІДЕО)
У суботу, 10 серпня в Москві та інших регіонах Росії пройдуть акції за допуск незалежних кандидатів до виборів у Мосміськдуму, а також на підтримку захисту вільного народного виявлення на виборах.
Про це повідомляють російські ЗМІ.
Так, стало відомо, що в Москві узгоджений мітинг пройде о 14:00 на проспекті Сахарова. Попередні акції 27 липня і 3 серпня закінчилися масовими затриманнями. Відносно 13 учасників мирних протестів були порушені кримінальні справи.
Як повідомляє незалежне російське видання "МБХ медіа", в Москві, де до початку акції "Повернемо собі право на вибори" залишилося менш як година, співробітники поліції змушують жителів підписати документ про те, що вони обізнані про неприпустимість протиправних дій на мітингу.
Про це журналістам видання розповів співробітник штабу Дмитра Гудкова Артем Мирських.
"В метро прямо на виході з турнікетів стоять осіб 5 поліцейських, ловлять молодих людей і запитують — чи йдуть вони на мітинг. Після мого негативної відповіді вони все одно в парі слів роз'яснили про те, що не можна здійснювати протиправні дії, хуліганство, погроми. Далі попросили підписати папір про те, що я про це обізнаний. Там дуже багато рядків під персональні дані, але вони просять ПІБ і адресу тільки", - сказав активіст.
Пікети солідарності на підтримку жителів Москви та "За чесні вибори" вже почалися в Іркутську, Омську, Кемерово і Томську.
У Новосибірську, як повідомляє "Тайга.інфо", акція вже завершилася. У ній взяли участь близько 200 осіб. Про затримання не повідомляється.
У Хабаровську на мітинг за допуск незалежних кандидатів в Мосміськдуму прийшли близько 500 осіб. Про це у своєму твіттері пише начальник штабу Івана Жданова Борис Золотаревський.
Активіста Дмитра Васильєва, якого затримали у справі про масові заворушення на акції 27 липня, залишили в ізоляторі тимчасового утримання. У Васильєва діабет, але йому не дозволили брати з собою ні глюкометр, ні інсулін.
Про це повідомила координатор "ОВД-Інфо" Алла Фролова.
"Ні глюкометра, ні інсуліну йому з собою не дозволили брати. Сказали, що це не можна в ІТТ. До цього швидка допомога приїжджала, він колов інсулін раніше, коли в ОВС знаходився, він з сьомої вечора там був і до ранку. Швидка допомога сказала, що той цукор, який у нього показує, це небагато. Сьогодні вони, мабуть, збираються пред'явити йому звинувачення, будуть виходити на запобіжний захід. За тих умов, за яких він існує, він може померти", — сказала Фролова.
За відомістю ЗМІ, в Єкатеринбурзі, 10 серпня на акцію вийшло близько трьохсот осіб.
Також напередодні повідомлялося, що анонімний телеграм-канал "Товариш майор" опублікував дані близько трьох тисяч осіб, у тому числі затриманих на акціях протесту в Москві 27 липня і 3 серпня,
Про це стало відомо виданню "Медіазона", чиї журналіст також потрапили в цей список.
Телеграм-канал називає таблицю з даними "базою прихильників Навального".
Повідомляється, в базі є паспортні дані та номери телефонів чотирьох журналістів "Медіазони" у трьох з них поліцейські переписали паспортні дані перед акцією 3 серпня.
Там були вказані журналісти "Радіо Свобода", кореспонденти "Медузи", "МБХ медіа", "Таких справ", The Village і "Дощу".
Причому деякі з них були затримані тільки під час акцій протесту на початку червня у зв'язку зі справою проти журналіста Івана Голунова.
Через три години пост з базою зник з телеграм-каналу, на що звернув увагу редактор "Медузи" Олексій Ковальов.
Штаб Дмитра Гудкова, який веде його канал, поки сам політик відбуває адміністративний арешт, написав, що один із затриманих зв'язався зі штабом і розповів, що виявив в базі вигаданий домашню адресу, який він назвав поліцейським після затримання.
"Таким чином, сумнівів у джерелі зливу не залишається", — підкреслив штаб.
АСПІ буде стежити за розвитком подій в ході акцій протестів в Росії. Слідкуйте за нашими оновленнями.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.