У Москві та інших великих містах РФ почалися нові акції протесту (ФОТО, ВІДЕО)
У суботу, 10 серпня в Москві та інших регіонах Росії пройдуть акції за допуск незалежних кандидатів до виборів у Мосміськдуму, а також на підтримку захисту вільного народного виявлення на виборах.
Про це повідомляють російські ЗМІ.
Так, стало відомо, що в Москві узгоджений мітинг пройде о 14:00 на проспекті Сахарова. Попередні акції 27 липня і 3 серпня закінчилися масовими затриманнями. Відносно 13 учасників мирних протестів були порушені кримінальні справи.
Як повідомляє незалежне російське видання "МБХ медіа", в Москві, де до початку акції "Повернемо собі право на вибори" залишилося менш як година, співробітники поліції змушують жителів підписати документ про те, що вони обізнані про неприпустимість протиправних дій на мітингу.
Про це журналістам видання розповів співробітник штабу Дмитра Гудкова Артем Мирських.
"В метро прямо на виході з турнікетів стоять осіб 5 поліцейських, ловлять молодих людей і запитують — чи йдуть вони на мітинг. Після мого негативної відповіді вони все одно в парі слів роз'яснили про те, що не можна здійснювати протиправні дії, хуліганство, погроми. Далі попросили підписати папір про те, що я про це обізнаний. Там дуже багато рядків під персональні дані, але вони просять ПІБ і адресу тільки", - сказав активіст.
Пікети солідарності на підтримку жителів Москви та "За чесні вибори" вже почалися в Іркутську, Омську, Кемерово і Томську.
У Новосибірську, як повідомляє "Тайга.інфо", акція вже завершилася. У ній взяли участь близько 200 осіб. Про затримання не повідомляється.
У Хабаровську на мітинг за допуск незалежних кандидатів в Мосміськдуму прийшли близько 500 осіб. Про це у своєму твіттері пише начальник штабу Івана Жданова Борис Золотаревський.
Активіста Дмитра Васильєва, якого затримали у справі про масові заворушення на акції 27 липня, залишили в ізоляторі тимчасового утримання. У Васильєва діабет, але йому не дозволили брати з собою ні глюкометр, ні інсулін.
Про це повідомила координатор "ОВД-Інфо" Алла Фролова.
"Ні глюкометра, ні інсуліну йому з собою не дозволили брати. Сказали, що це не можна в ІТТ. До цього швидка допомога приїжджала, він колов інсулін раніше, коли в ОВС знаходився, він з сьомої вечора там був і до ранку. Швидка допомога сказала, що той цукор, який у нього показує, це небагато. Сьогодні вони, мабуть, збираються пред'явити йому звинувачення, будуть виходити на запобіжний захід. За тих умов, за яких він існує, він може померти", — сказала Фролова.
За відомістю ЗМІ, в Єкатеринбурзі, 10 серпня на акцію вийшло близько трьохсот осіб.
Також напередодні повідомлялося, що анонімний телеграм-канал "Товариш майор" опублікував дані близько трьох тисяч осіб, у тому числі затриманих на акціях протесту в Москві 27 липня і 3 серпня,
Про це стало відомо виданню "Медіазона", чиї журналіст також потрапили в цей список.
Телеграм-канал називає таблицю з даними "базою прихильників Навального".
Повідомляється, в базі є паспортні дані та номери телефонів чотирьох журналістів "Медіазони" у трьох з них поліцейські переписали паспортні дані перед акцією 3 серпня.
Там були вказані журналісти "Радіо Свобода", кореспонденти "Медузи", "МБХ медіа", "Таких справ", The Village і "Дощу".
Причому деякі з них були затримані тільки під час акцій протесту на початку червня у зв'язку зі справою проти журналіста Івана Голунова.
Через три години пост з базою зник з телеграм-каналу, на що звернув увагу редактор "Медузи" Олексій Ковальов.
Штаб Дмитра Гудкова, який веде його канал, поки сам політик відбуває адміністративний арешт, написав, що один із затриманих зв'язався зі штабом і розповів, що виявив в базі вигаданий домашню адресу, який він назвав поліцейським після затримання.
"Таким чином, сумнівів у джерелі зливу не залишається", — підкреслив штаб.
АСПІ буде стежити за розвитком подій в ході акцій протестів в Росії. Слідкуйте за нашими оновленнями.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.