У Мурманську під час зварювальних робіт спалахнула пожежа на крейсері "Адмірал Кузнєцов"
У Мурманську під час зварювальних робіт сталася масштабна пожежа на крейсері "Адмірал Кузнєцов".
Про це повідомляють російські ЗМІ.
У четвер, 12 грудня, на авіаносному крейсері "Адмірал Кузнєцов", який знаходиться на ремонті, сталася пожежа. В даний час її площа досягла 600 квадратних метрів, проте це не остаточні дані. Пожежі присвоєно другий ранг складності.
Пожежа почалася о 10:16 (за київським часом) під час зварювальних робіт у трюмі першого енергоблоку через загоряння силових кабелів. Вони прокладені по різних відсіках і палубах судна, через це гасіння ускладнено.
У результаті пожежі постраждали шість чоловік, один з них у важкому стані. Три людини в момент загоряння були в трюмі, зв'язок з ним встановити не вдалося. Пізніше стало відомо, що двоє зниклих були знайдені. На даний момент одна людина вважається зниклою безвісти.
За даними джерела ТАСС, більшість постраждалих отруїлися продуктами горіння. Одна людина отримала черепно-мозкову травму, це працівник 35-го судноремонтного заводу. У момент початку пожежі на крейсері перебували не тільки цивільні фахівці, які ремонтують корабель, а й військові. У результаті НП постраждали офіцер і матрос-контрактник, вони у важкому стані в лікарні. Решту постраждалих відпустили після надання медичної допомоги.
Президент Об'єднаної суднобудівної корпорації (ОСК) Олексій Рахманов сказав, що серед цивільних фахівців ніхто не постраждав.
"Триває боротьба за живучість корабля. Постраждалих з числа цивільних працівників 35-го судноремонтного заводу немає", - заявив він.
Збиток, нанесений кораблю, оцінять після того, як пожежу погасять і можна буде пройти в постраждалі відсіки, сказав Рахманов. Всього на момент загоряння на крейсері перебували 400 працівників, всіх евакуювали.
За попередніми даними, причиною загоряння міг стати людський фактор під час проведення зварювальних робіт. Губернатор Мурманської області Андрій Чібіс виїхав до місця НП.
В Мурманске загорелся крейсер «Адмирал Кузнецов» с людьми на борту https://t.co/5Uz17ZBZYU pic.twitter.com/7RXarjEeyE
— FlashNord (@flashnord) December 12, 2019
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.