У Пентагоні заявили, що армія США не буде покидати територію Іраку
Наразі ведуться консультації між Вашингтоном та Багдадом.
Військовослужбовці Сполучених Штатів Америки (США) поки не планують виходити з території Іраку. Про це заявив офіційний представник Пентагону Джонатан Хоффман під час свого виступу, який транслювався у Twitter.
За його словами, зараз між Вашингтоном та Багдадом ведуться переговори щодо присутності американських Збройних сил в Іраку. Поки американські військові не планують виходити з цієї близькосхідної країни.
LIVE: @ChiefPentSpox speaks to reporters at the Pentagon. https://t.co/GjBYF4f2el
— Department of Defense 🇺🇸 (@DeptofDefense) 16 января 2020 г.
"В американських ЗС немає планів щодо виведення військ з Іраку. Ми все ще ведемо консультації з іракською стороною. Ми як і раніше хочемо бути другом і партнером суверенного та успішного Іраку. Наше прагнення і наша мета зараз полягають в тому, щоб сили США залишалися в регіоні, залишалися в Іраку", - зазначив Хоффман.
Про це повідомляє іранське інформаційне агентство Tasnim.
Згідно з інформаціє опублікованою виданням 13 січня, Президент Ірану Хасан Рухані схвалив прийнятий 7 січня парламентом країни законопроект, згідно з яким Пентагон та збройні сили США визнаються "терористичною організацією"
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».