У Пентагоні заявили, що армія США не буде покидати територію Іраку
Наразі ведуться консультації між Вашингтоном та Багдадом.
Військовослужбовці Сполучених Штатів Америки (США) поки не планують виходити з території Іраку. Про це заявив офіційний представник Пентагону Джонатан Хоффман під час свого виступу, який транслювався у Twitter.
За його словами, зараз між Вашингтоном та Багдадом ведуться переговори щодо присутності американських Збройних сил в Іраку. Поки американські військові не планують виходити з цієї близькосхідної країни.
LIVE: @ChiefPentSpox speaks to reporters at the Pentagon. https://t.co/GjBYF4f2el
— Department of Defense 🇺🇸 (@DeptofDefense) 16 января 2020 г.
"В американських ЗС немає планів щодо виведення військ з Іраку. Ми все ще ведемо консультації з іракською стороною. Ми як і раніше хочемо бути другом і партнером суверенного та успішного Іраку. Наше прагнення і наша мета зараз полягають в тому, щоб сили США залишалися в регіоні, залишалися в Іраку", - зазначив Хоффман.
Про це повідомляє іранське інформаційне агентство Tasnim.
Згідно з інформаціє опублікованою виданням 13 січня, Президент Ірану Хасан Рухані схвалив прийнятий 7 січня парламентом країни законопроект, згідно з яким Пентагон та збройні сили США визнаються "терористичною організацією"
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Китай після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна заявив про готовність разом із США сприяти завершенню війни Росії проти України, наголосивши, що складні проблеми не мають простих рішень і мирні переговори потребують часу.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.