У Росії ексглаву МЗС Австрії Карін Кнайсль висунули до ради директорів "Роснефти"
Двох високопоставлених колишніх чиновників Євросоюзу Уряд РФ ввів до Ради директорів "Роснефти". Однією з кандидатур була схвалена колишня глава МЗС Австрії Карін Кнайсль, яка раніше танцювала з президентом РФ Володимиром Путіним на своєму весіллі.
Колишня глава МЗС Австрії Карін Кнайсль і колишній канцлер ФРН Герхард Шредер висунуті до Ради директорів "Роснефти". Посади їм представлені з обов'язками незалежних директорів.
Про це повідомляє з посиланням на розпорядження Уряду РФ агентство "ТАСС" в середу, 3 березня. Відомо, що серед іноземних членів ради директорів компанії досі були Герхард Шредер, Маттіас Варніг і Ханс-Йорг Рудлофф.
Відомо, що Карін Кнайсль очолювала МЗС Австрії з 2017 по 2019 рік. Її популярність в російських ЗМІ зросла після танцю з президентом Росії Володимиром Путіним на своєму весіллі. Одруження на той момент глави МЗС Австрії Карін Кнайсль і фінансиста Вольфганга Майлінгера відбулося 18 серпня 2018 року. За повідомлення російських ЗМІ, Володимир Путін на весіллі Карін Кнайсль виголосив тост німецькою мовою і подарував молодій родині тульський самовар, старовинну оліявижималку і картину.
Нагадаємо, російська компанія "Роснефть" повідомила 8 червня про перше засідання Ради директорів за підсумками річних зборів акціонерів. Про це повідомила пресслужба ПАТ, зазначивши, що головою ради директорів ПАТ "НК" Роснефть" був обраний ексканцлер Німеччини Герхард Шредер.
Також повідомлялося, що охолодження у відносинах між Росією і Євросоюзом свідчать про те, що в ЄС не мають наміру відновлювати колишні бізнес-відносини з РФ, поки Донбас і Крим не будуть звільнені. До повної деокупації України повернення до колишньої стратегії співпраці ЄС з Росією буде неможливо, заявив на брифінгу 3 березня 2021 року президент України Володимир Зеленський
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.