У Росії організацію телемарафону "Треба поговорити!" хочуть взяти на себе
Державний Холдинг ВГТРК анонсував телеефір "Треба поговорити!" у Москві за участю російської та української сторін.
Про це повідомляє російське інформаційне агентство ТАСС.
Як зазначають у ЗМІ, ефір призначений на ту ж саму дату, яку раніше вказували на телеканалі NewsOne - 12 липня.
У пресслужбі ВДТРК заявили, що не бачать підстав для скасування телемосту Москва - Київ.
"Телеміст з компанією NewsOne мав на меті, щоб прості люди, не політики, спробували, дивлячись в очі один одному, обговорити те, що об'єднувало росіян і українців у минулому і об'єднує в сьогоденні, - зазначили у пресслужбі. - Ми - зі свого боку - запрошуємо російських і українських учасників 12 липня, в п'ятницю, у студію телеканалу "Росія-1" у Москві. Тому що переконані: "Треба поговорити!".
Крім того, у пресслужбі ВДТРК підкреслили, що "у контексті останніх подій" холдинг не може не враховувати позицію українських колег, які вважають, що проведення телемосту може "створити загрозу безпеці журналістів та їх сімей".
Однак, незважаючи на "розуміння" з боку холдингу, провокаційний телеміст все одно запланований.
Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський в ефірі телеканалу "Прямий" заявив, що в Україні немає законних механізмів відкликання ліцензій у телеканалів, навіть у тому випадку, якщо вони займаються пропагандою або транслюють "фейки".
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.