У Росії засудили активістів за участь в акції 27 липня
Суд у Москві засудив до тюремних ув’язнень двох активістів за звинуваченням у нападі на поліцейських під час несанкціонованої акції протесту в столиці Росії 27 липня.
Тверський районний суд 3 вересня засудив Івана Подкопаєва і Данила Беглеця, які визнали провину, до трьох і двох років позбавлення волі відповідно.
Вердикти щодо кількох інших активістів, які проходять у цій справі, ще мають оголосити.
Крім того, 3 вересня, Слідчий комітет Росії припинив кримінальне переслідування проти п’ятьох обвинувачених у цій справі – Сергія Абанічева, Данила Конона, Валерія Костенка, Владислава Барабанова і Дмитра Васильєва. Як повідомили у відомстві, у діях обвинувачених відсутній склад злочину.
Досі у справі про протести 27 липня, яку Слідчий комітет Росії кваліфікував як "масові заворушення", було 18 обвинувачених.
Від 27 липня в Москві відбулися кілька санкціонованих і несанкціонованих акцій протесту, в ході яких протестувальники вимагали дозволити незалежним кандидатам і кандидатам від опозиції взяти участь у муніципальних виборах 8 вересня.
Десятки протестувальників були оштрафовані або арештовані за звинуваченням в організації й участі у несанкціонованих акціях.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.