У Росії засудили активістів за участь в акції 27 липня
Суд у Москві засудив до тюремних ув’язнень двох активістів за звинуваченням у нападі на поліцейських під час несанкціонованої акції протесту в столиці Росії 27 липня.
Тверський районний суд 3 вересня засудив Івана Подкопаєва і Данила Беглеця, які визнали провину, до трьох і двох років позбавлення волі відповідно.
Вердикти щодо кількох інших активістів, які проходять у цій справі, ще мають оголосити.
Крім того, 3 вересня, Слідчий комітет Росії припинив кримінальне переслідування проти п’ятьох обвинувачених у цій справі – Сергія Абанічева, Данила Конона, Валерія Костенка, Владислава Барабанова і Дмитра Васильєва. Як повідомили у відомстві, у діях обвинувачених відсутній склад злочину.
Досі у справі про протести 27 липня, яку Слідчий комітет Росії кваліфікував як "масові заворушення", було 18 обвинувачених.
Від 27 липня в Москві відбулися кілька санкціонованих і несанкціонованих акцій протесту, в ході яких протестувальники вимагали дозволити незалежним кандидатам і кандидатам від опозиції взяти участь у муніципальних виборах 8 вересня.
Десятки протестувальників були оштрафовані або арештовані за звинуваченням в організації й участі у несанкціонованих акціях.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.