У Росії засудили активістів за участь в акції 27 липня
Суд у Москві засудив до тюремних ув’язнень двох активістів за звинуваченням у нападі на поліцейських під час несанкціонованої акції протесту в столиці Росії 27 липня.
Тверський районний суд 3 вересня засудив Івана Подкопаєва і Данила Беглеця, які визнали провину, до трьох і двох років позбавлення волі відповідно.
Вердикти щодо кількох інших активістів, які проходять у цій справі, ще мають оголосити.
Крім того, 3 вересня, Слідчий комітет Росії припинив кримінальне переслідування проти п’ятьох обвинувачених у цій справі – Сергія Абанічева, Данила Конона, Валерія Костенка, Владислава Барабанова і Дмитра Васильєва. Як повідомили у відомстві, у діях обвинувачених відсутній склад злочину.
Досі у справі про протести 27 липня, яку Слідчий комітет Росії кваліфікував як "масові заворушення", було 18 обвинувачених.
Від 27 липня в Москві відбулися кілька санкціонованих і несанкціонованих акцій протесту, в ході яких протестувальники вимагали дозволити незалежним кандидатам і кандидатам від опозиції взяти участь у муніципальних виборах 8 вересня.
Десятки протестувальників були оштрафовані або арештовані за звинуваченням в організації й участі у несанкціонованих акціях.
У Кремлі заявили, що більше не вірять у готовність Заходу до конструктивних переговорів щодо припинення війни проти України.
Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Рівень підтримки Володимира Путіна серед громадян Росії опустився до найнижчої позначки за останні вісім років.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
У Кремлі заявили, що більше не вірять у готовність Заходу до конструктивних переговорів щодо припинення війни проти України.
Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Рівень підтримки Володимира Путіна серед громадян Росії опустився до найнижчої позначки за останні вісім років.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.