У Росії засудили активістів за участь в акції 27 липня
Суд у Москві засудив до тюремних ув’язнень двох активістів за звинуваченням у нападі на поліцейських під час несанкціонованої акції протесту в столиці Росії 27 липня.
Тверський районний суд 3 вересня засудив Івана Подкопаєва і Данила Беглеця, які визнали провину, до трьох і двох років позбавлення волі відповідно.
Вердикти щодо кількох інших активістів, які проходять у цій справі, ще мають оголосити.
Крім того, 3 вересня, Слідчий комітет Росії припинив кримінальне переслідування проти п’ятьох обвинувачених у цій справі – Сергія Абанічева, Данила Конона, Валерія Костенка, Владислава Барабанова і Дмитра Васильєва. Як повідомили у відомстві, у діях обвинувачених відсутній склад злочину.
Досі у справі про протести 27 липня, яку Слідчий комітет Росії кваліфікував як "масові заворушення", було 18 обвинувачених.
Від 27 липня в Москві відбулися кілька санкціонованих і несанкціонованих акцій протесту, в ході яких протестувальники вимагали дозволити незалежним кандидатам і кандидатам від опозиції взяти участь у муніципальних виборах 8 вересня.
Десятки протестувальників були оштрафовані або арештовані за звинуваченням в організації й участі у несанкціонованих акціях.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.