У Росії засудили наглядачів "Матроської тиші" за свавілля по відношенню до арештантів
Московський суд засудив до 12 років колонії суворого режиму колишнього керівника оперативного відділу слідчого ізолятора "Матроська тиша" за вимагання понад 11 мільйонів рублів (близько 4,2 млн. грн.) у арештантів.
Про це в четвер, 19 вересня, повідомило російське видання "Медуза".
Колишній керівник оперативного відділу слідчого ізолятора "Матроська тиша" Михайло Захаров визнаний винним у вимаганні понад 11 мільйонів рублів у арештантів.
Як повідомляє видання, Преображенський суд Москви, який розглядав справу, засудив колишнього керівника оперативного відділу слідчого ізолятора "Матроська тиша" Михайла Захарова до 12 років колонії суворого режиму.
Також до тривалих термінів ув'язнення засуджено трьох наглядачів "Матроської тиші": двох з них суд засудив до 8 років позбавлення волі, ще одного до дев'яти років у колонії суворого режиму. Також засуджені позбавлені права обіймати певні державні посади і позбавлені своїх звань.
Ще один фігурант справи - колишній співробітник "Матроської тиші" Анатолій Осмачко - також засуджений до 9 років позбавлення волі.
Інші обвинувачені у вимаганні в ув'язнених - лікар-рентгенолог Фатіма Найфонов і Михайло Тішичкін отримали 4 роки і 7 місяців колонії загального режиму і 5 років і 6 місяців колонії суворого режиму відповідно.
Найсуворіше покарання - 14 років позбавлення волі - суд призначив восьмому фігуранту справи - кримінальному авторитету Елдару Векуа.
У СІЗО "Матроська тиша" перебуває близько 1700 ув'язнених.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».