У Росії засудили наглядачів "Матроської тиші" за свавілля по відношенню до арештантів
Московський суд засудив до 12 років колонії суворого режиму колишнього керівника оперативного відділу слідчого ізолятора "Матроська тиша" за вимагання понад 11 мільйонів рублів (близько 4,2 млн. грн.) у арештантів.
Про це в четвер, 19 вересня, повідомило російське видання "Медуза".
Колишній керівник оперативного відділу слідчого ізолятора "Матроська тиша" Михайло Захаров визнаний винним у вимаганні понад 11 мільйонів рублів у арештантів.
Як повідомляє видання, Преображенський суд Москви, який розглядав справу, засудив колишнього керівника оперативного відділу слідчого ізолятора "Матроська тиша" Михайла Захарова до 12 років колонії суворого режиму.
Також до тривалих термінів ув'язнення засуджено трьох наглядачів "Матроської тиші": двох з них суд засудив до 8 років позбавлення волі, ще одного до дев'яти років у колонії суворого режиму. Також засуджені позбавлені права обіймати певні державні посади і позбавлені своїх звань.
Ще один фігурант справи - колишній співробітник "Матроської тиші" Анатолій Осмачко - також засуджений до 9 років позбавлення волі.
Інші обвинувачені у вимаганні в ув'язнених - лікар-рентгенолог Фатіма Найфонов і Михайло Тішичкін отримали 4 роки і 7 місяців колонії загального режиму і 5 років і 6 місяців колонії суворого режиму відповідно.
Найсуворіше покарання - 14 років позбавлення волі - суд призначив восьмому фігуранту справи - кримінальному авторитету Елдару Векуа.
У СІЗО "Матроська тиша" перебуває близько 1700 ув'язнених.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.