У російських навчальних закладах навчається понад 13 тисяч українців, - ЗМІ
За кількістю іноземних студентів, які проходять навчання в Російській Федерації, учні з України займають четверте місце.
Про це повідомляє РБК з посиланням на дані ФСБ РФ.
Як передає російське видання, загальна кількість українських студентів у Росії становить 13,7 тисячі студентів.
Так, усього за перші два квартали 2019 року в країну в'їхало 181,5 тисячі студентів. З Казахстану - 59,3 тисячі, з Китаю - 21,2 тисячі, з Узбекистану - 14 тисяч, з України - 13,7 тисячі студентів.
Крім того, в Росії їдуть вчитися з Ірану, Індії, Південної і Північної Кореї, Єгипту, Марокко, В'єтнаму і США. З Великобританії в Росію приїхали 767 осіб, з Канади - 99 осіб, з США - 1050 осіб. Білорусія з 231 студентами - на 47-му місці. Всього в Росії вчаться студенти зі 174 країн, в тому числі один студент з Ісландії і по три людини з Мальти і з Гондурасу.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки РФ, на початку 2018 року в Росії було понад 247 тисяч іноземних студентів.
Країни-лідери за кількістю студентів, що навчаються в Росії, за даними Міністерства освіти і науки, дещо відрізняються від тих, що опинилися в топі ФСБ. Перше місце також у Казахстану (65,6 тисячі студентів), друге - у Туркменістану (27,4 тисячі), третє - в Узбекистану (25,7 тисячі). Китай тільки на четвертому місці з 18,3 тисячі студентів.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.