У США проголосований документ, що обмежує військові повноваження Трампа
Нижняя палата Конгресса США приняла резолюцию, которая ограничивает полномочия президента в использовании вооруженного ответа Ирану без разрешения со стороны законодателей.
Про це 10 січня, в п'ятницю, повідомляє Комерсант.
У виданні зазначили, що за ухвалення резолюції проголосували 224 конгресмени, проти-194.
Відомо, що більшість тих, хто проголосував, є демократами. Республіканці, які підтримують політику глави Білого дому, висловилися переважно проти обмежень.
Згідно з протоколом прийняття даного документа, таке голосування має відбутися в Сенаті США, де велика частина членів є республіканцями (53 зі 100)
У разі, якщо верхня палата Конгресу схвалить резолюцію, документ не вимагатиме підпису президента.
Комерсант зазначає, що резолюція була внесена на розгляд, як реакція в США на вбивство іранського генерала Касема Сулеймані в результаті авіадуру США вночі 3 січня.
На думку спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, дії адміністрації президента були провокаційними й непропорційними. Вона вважає, що заходи, які вживає пан Трамп, негативно впливають на рівень безпеки громадян США.
Разом з тим, у відповідь на дії США 8 січня Іран атакував дві американські військові бази в іракських Асада й Ербілі. Вони назвали операцію "Мученик Сулеймані" і пригрозили новими атаками. Влада США у відповідь обмежилася анонсуванням нових економічних санкцій.
Як повідомлялося, раніше Ненсі Пелосі анонсувала дане голосування на цьому тижні за документ, що обмежує військові повноваження глави Білого дому.
"Резолюція підтверджує давно встановлені обов'язки Конгресу з нагляду, стверджуючи, що якщо не прийняті подальші заходи Конгресу, військові дії адміністрації щодо Ірану припиняться протягом 30 днів", - пояснила Пелосі.
Повідомлялось, що резолюція, швидше за все, отримає схвалення в Палаті представників, очолюваної демократами, але перспективи його прийняття менш зрозумілі в Сенаті
Нагадаємо, високопоставлений іранський воєначальник був знищений під час ракетного удару по аеропорту Багдада, який санкціонував президент США.
Пентагон заявив, що ракетний удар був відплатою за напади на американських військових і дипломатів в Іраку, до яких, на думку США, був причетний Сулеймані.
Генерал командував іранськими силами спеціальних операцій "Кодс". Ця структура включає в себе сили спеціальних операцій, зовнішньої розвідки і диверсійних підрозділів.
"Кодс" також займається підготовкою воєнізованих формувань на Близькому Сході, в тому числі в Іраку і Лівані. Зокрема, створені Сулеймані в Іраку шиїтські партизанські загони воювали з американськими військами.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.