У США проголосований документ, що обмежує військові повноваження Трампа
Нижняя палата Конгресса США приняла резолюцию, которая ограничивает полномочия президента в использовании вооруженного ответа Ирану без разрешения со стороны законодателей.
Про це 10 січня, в п'ятницю, повідомляє Комерсант.
У виданні зазначили, що за ухвалення резолюції проголосували 224 конгресмени, проти-194.
Відомо, що більшість тих, хто проголосував, є демократами. Республіканці, які підтримують політику глави Білого дому, висловилися переважно проти обмежень.
Згідно з протоколом прийняття даного документа, таке голосування має відбутися в Сенаті США, де велика частина членів є республіканцями (53 зі 100)
У разі, якщо верхня палата Конгресу схвалить резолюцію, документ не вимагатиме підпису президента.
Комерсант зазначає, що резолюція була внесена на розгляд, як реакція в США на вбивство іранського генерала Касема Сулеймані в результаті авіадуру США вночі 3 січня.
На думку спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, дії адміністрації президента були провокаційними й непропорційними. Вона вважає, що заходи, які вживає пан Трамп, негативно впливають на рівень безпеки громадян США.
Разом з тим, у відповідь на дії США 8 січня Іран атакував дві американські військові бази в іракських Асада й Ербілі. Вони назвали операцію "Мученик Сулеймані" і пригрозили новими атаками. Влада США у відповідь обмежилася анонсуванням нових економічних санкцій.
Як повідомлялося, раніше Ненсі Пелосі анонсувала дане голосування на цьому тижні за документ, що обмежує військові повноваження глави Білого дому.
"Резолюція підтверджує давно встановлені обов'язки Конгресу з нагляду, стверджуючи, що якщо не прийняті подальші заходи Конгресу, військові дії адміністрації щодо Ірану припиняться протягом 30 днів", - пояснила Пелосі.
Повідомлялось, що резолюція, швидше за все, отримає схвалення в Палаті представників, очолюваної демократами, але перспективи його прийняття менш зрозумілі в Сенаті
Нагадаємо, високопоставлений іранський воєначальник був знищений під час ракетного удару по аеропорту Багдада, який санкціонував президент США.
Пентагон заявив, що ракетний удар був відплатою за напади на американських військових і дипломатів в Іраку, до яких, на думку США, був причетний Сулеймані.
Генерал командував іранськими силами спеціальних операцій "Кодс". Ця структура включає в себе сили спеціальних операцій, зовнішньої розвідки і диверсійних підрозділів.
"Кодс" також займається підготовкою воєнізованих формувань на Близькому Сході, в тому числі в Іраку і Лівані. Зокрема, створені Сулеймані в Іраку шиїтські партизанські загони воювали з американськими військами.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Президент США Дональд Трамп після стрілянини на вечері кореспондентів заявив, що, ймовірно, був ціллю нападника. Він назвав стрільця «дуже хворою людиною» та порівняв інцидент із замахами на найвпливовіших лідерів, наголосивши, що подія стала травмуючою для його дружини Меланії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.