У Туреччині загинули більшість з 11 мільйонів дерев, посаджених в рамках масштабного проекту з відродження лісу, – ЗМІ
У Профспілці сільського та лісового господарства країни говорять, що до 90% саджанців, за якими вони доглядали, загинули.
За даними профспілки сільського та лісового господарства країни, до 90% саджанців, посаджених в Туреччині в рамках безпрецедентного проекту по масовій посадці дерев, можуть загинути за кілька місяців, пише в четвер, 30 січня, видання The Guardian.
11 листопада минулого року, коли уряд оголосив Національний день відродження лісу, волонтери посадили 11 мільйонів дерев на більш ніж 2000 ділянках по всій країні, в заході брали участь президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган і спікер парламенту Мустафа Шентоп.
Програма, підтримувана урядом, побила світовий рекорд за кількістю дерев, посаджених за одну годину в одному місці: 303 150 саджанців було посаджено в північному анатолійському місті Чорум.
Однак глава профспілки заявив, що 90% саджанців загинули через нестачу води. Шюкрю Дурмуш пояснив це тим, що вони були посаджені "в невідповідний час і не фахівцями", а також відсутністю опадів. За його словами, профспілка провела розслідування в шести з 81 провінції Туреччини та за його результатами звернулася з відповідною заявою до уряду.
Однак Міністерство сільського і лісового господарства Туреччини відхилило претензії і заявило, що "на сьогоднішній день 95% з більш ніж 11 мільйонів саджанців є здоровими і продовжують рости". У профспілці цю інформацію спростували.
"Навіть при нормальних умовах виживає від 65 до 70% саджанців. Дані міністерства ніяк не можуть відповідати дійсності", – вважає Шюкрю Дурмуш.
Нагадаємо, що Служба безпеки України викрила посадових осіб державного лісового агропідприємства "Іршаваагроліс" на систематичному отриманні неправомірної вигоди за незаконну реалізацію цінних порід дерев.
Як стало відомо в ході розслідування, начальник однієї з лісових ділянок підприємства разом з підлеглим налагодили незаконний збут місцевим комерсантам неврахованої деревини.
Також повідомлялося, що прокуратура Житомирської області повідомила виконуючому обов'язки директора одного з комунальних лісогосподарських підприємств про підозру за фактом незаконної вирубки лісу.
За версією слідства, головний лісничий лісогосподарського підприємства протягом 2016 року допустив здійснення вирубки понад 2 тисяч дерев, а також склав і видав ряд підроблених офіційних документів, щоб приховати ці дії, збиток від яких склав майже 15 млн грн.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.