У Землі є 1,5 роки, щоб уникнути кліматичної катастрофи (ВІДЕО)
Наступні 18 місяців будуть критичними для зусиль щодо недопущення початку глобальної кліматичної кризи, повідомляє ВВС з посиланням на Міжурядову комісію з кліматичних змін (IPCC).
В 2018 році комісія повідомила, що існує спосіб не дозволити середній температурі на планеті зрости більш ніж на 1,5 градуса за Цельсієм до кінця XXI століття. Для цього потрібно скоротити викиди вуглекислого газу на 45% до 2030 року.
Тепер же спостерігачі визнають, що вирішальні політичні кроки, націлені на втілення цього скорочення, повинні відбутися до кінця наступного року. Ідея про те, що 2020 рік повинен стати непорушним кінцевим терміном для всіх дій, була сформульована кращими вченими світу в області клімату.
Поточні плани скорочень викидів призведуть до того, що до 2100 року середня температура на планеті зросте на 3 градуси за Цельсієм. Враховуючи те, що країни зазвичай складають плани на 5-10 років, новий план дійсно має з'явитися до кінця 2020-го, щоб станом на 2030-й рік викиди вуглекислого газу зменшилися на 45%.
Росія анонсувала підготовку до параду Перемоги у Москві, проте досі не визначилася з іноземними лідерами, які погодяться приїхати. Кремль заявляє про бажання бачити “широке коло друзів”, але реальність може повторити минулорічний провал із відсутністю ключових союзників.
Глава польської дипломатії заявив, що Росія становить смертельну небезпеку для Європи, а його особисте ставлення до Путіна — ненависть. Він підкреслив, що Польща не відступить від принципів безпеки та співпраці з партнерами.
Президент РФ заявив про падіння ВВП та промисловості, визнавши, що економіка країни почала рухатися вниз. Дефіцит бюджету вже перевищив 3,5 трильйона рублів, а уряд готує секвестр витрат.
Американські медіа повідомляють, що Білий дім визначив дату закінчення кампанії проти Ірану — до кінця квітня 2026 року. Вашингтон паралельно веде переговори з Тегераном, намагаючись поєднати військовий тиск із дипломатією.
Москва веде "явно деструктивну діяльність", продовжуючи інформаційно підтримувати Іран, проти якого США та Ізраїль ведуть війну, заявив президент України.
Президент США повідомив, що переговори з Іраном вже принесли конкретні результати — узгоджено близько 15 пунктів, включно з відкриттям Ормузької протоки. Він заявив, що угода має стати гарантією миру та відмови від ядерної зброї.
Адміністрація президента США розглядає можливість офіційного візиту самопроголошеного лідера Білорусі Олександра Лукашенка. Зустріч може відбутися у Вашингтоні або в Мар-а-Лаго, що стане черговим сигналом потепління у білорусько-американських контактах.
Президент США оголосив про масштабні удари по Ірану, заявивши, що американська армія знищила ключові військові об’єкти Тегерана. Він назвав це демонстрацією сили та попередженням для союзників Ірану.
Президент США оголосив про тимчасове припинення атак на енергетичну інфраструктуру Ірану, пояснивши це успіхом останніх переговорів. Вашингтон і Тегеран домовилися продовжити діалог протягом тижня.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підкориться вимогам президента України та Брюсселя. Він наголосив, що угорці вже перемогли комунізм і не дозволять зовнішнім силам диктувати їм умови.
Росія анонсувала підготовку до параду Перемоги у Москві, проте досі не визначилася з іноземними лідерами, які погодяться приїхати. Кремль заявляє про бажання бачити “широке коло друзів”, але реальність може повторити минулорічний провал із відсутністю ключових союзників.
Глава польської дипломатії заявив, що Росія становить смертельну небезпеку для Європи, а його особисте ставлення до Путіна — ненависть. Він підкреслив, що Польща не відступить від принципів безпеки та співпраці з партнерами.
Президент РФ заявив про падіння ВВП та промисловості, визнавши, що економіка країни почала рухатися вниз. Дефіцит бюджету вже перевищив 3,5 трильйона рублів, а уряд готує секвестр витрат.
Американські медіа повідомляють, що Білий дім визначив дату закінчення кампанії проти Ірану — до кінця квітня 2026 року. Вашингтон паралельно веде переговори з Тегераном, намагаючись поєднати військовий тиск із дипломатією.