Ухвала Верховного суду США підвищила ставки у питанні введення військ Трампа у міста, де перемагають демократи – Резазаде
Рішення Верховного суду США щодо використання Національної гвардії у «синіх» містах стало не просто юридичним нюансом, а потенційним каталізатором небезпечної ескалації у внутрішній політиці Сполучених Штатів.
Фактично суд уникнув прямої відповіді на питання, чи були дії президента Дональда Трампа з мілітаризації правопорядку виправданими, але водночас відкрив двері до ще радикальніших сценаріїв.
Федеральні суди нижчих інстанцій тривалий час розглядали, чи справді ситуація в таких містах, як Чикаго, Лос-Анджелес і Портленд, робила федеральну владу «нездатною» забезпечувати виконання законів без залучення Національної гвардії. Адміністрація Трампа наполягала, що опір депортаційній політиці досяг такого рівня, що цивільні правоохоронні органи більше не справляються.
Однак Верховний суд пішов іншим шляхом. Він визнав розгортання Національної гвардії в Чикаго незаконним, виходячи з трактування поняття «регулярні сили». Судді дійшли висновку, що в контексті законодавства початку ХХ століття йдеться не про цивільні правоохоронні органи, а саме про регулярну армію США. Таким чином, президент може залучати Національну гвардію лише у разі, якщо навіть регулярні військові сили не здатні забезпечити виконання законів. При цьому сам суд підкреслив, що використання армії для внутрішнього правопорядку є «винятковим» заходом.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що це рішення створює парадоксальну та небезпечну логіку. «Формально суд обмежив президента, але фактично він підштовхує Білий дім до ще жорсткішого кроку — прямого застосування регулярної армії або апеляції до Закону про повстання», — зазначає експерт.
За словами Резазаде, Верховний суд свідомо уникнув політично токсичного питання: чи можна вважати спротив міграційній політиці Трампа формою повстання. «Судді сховалися за законом, але цим самим вони залишили відкритим головне питання — де проходить межа між громадянськими протестами і “повстанням”, яке дозволяє вводити війська», — підкреслює він.
Експерт нагадує, що адміністрація Трампа вже раніше натякала на можливість застосування Закону про повстання, який дозволяє президентові використовувати регулярну армію всередині країни. «Якщо Білий дім почне маркувати заворушення у “синіх” містах як повстання, Верховному суду рано чи пізно доведеться дати пряму відповідь. І це буде набагато важче рішення, ніж технічне тлумачення термінів», — вважає Резазаде.
На його думку, ситуація має значно ширший вимір, ніж внутрішньоамериканський. «Ми бачимо, як у країні з найпотужнішою демократичною традицією світу розмивається межа між цивільним правопорядком і військовою силою. Це створює небезпечний прецедент, за яким уважно спостерігають авторитарні режими», — наголошує експерт.
Резазаде резюмує, що рішення Верховного суду не зняло напругу, а лише відклало неминуче. «Або Вашингтон перегляне курс на мілітаризацію внутрішньої політики, або наступним кроком стане пряме застосування армії. І тоді питання стоятиме не лише про імміграцію, а про самі основи американської конституційної системи», — підсумовує він.

#алірезазаде #резазаде #сша #трамп #верховнийсуд #національнагвардія #insurrectionact #демократія #безпека
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Дональд Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої Кремль заявив про готовність оголосити «перемир’я» 9 травня. Російська сторона подала це як політичний жест, а Трамп назвав укладення договору про завершення війни «близьким».
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.