В Албанії кількість жертв землетрусу досягла 31 людини
Сьогодні, 28 листопада, стали відомі нові подробиці про ситуацію в Албанії, яка за дві доби перенесла два потужні землетруси.
Останні дані про загиблих від стихії передає "Радіо Свобода" цього четверга.
Повідомляється, що кількість жертв у результаті землетрусу в Албанії зросла до 31. Ще близько 650 людей отримали травми.
Також відомо, що вчора, 27 листопада, рятувальні групи з понад 10 країн приєдналися до місцевих рятувальників у спробі знайти людей під уламками.
Як відомо, 26 листопада в ЗМІ з'явилася інформація, що через потужний землетрус на Балканах загинули люди.
Землетрус в 6,4 бала за шкалою Ріхтера стався в 34 км на північний захід від столиці Тирани на заході Албанії. Він знищив низку будинків, під завалами яких можуть перебувати багато людей.
2 дні тому повідомлялося, що щонайменше шестеро людей загинули. Ще близько 300 отримали травми, повідомляє BBC Україна.
Поштовхи відчувалися в усьому регіоні, в тому числі і в сербському місті Нові-Сад, майже в 700 кілометрах від епіцентру.
Албанські чиновники назвали землетрус найпотужнішим за останні 20-30 років.
Речник Міністерства оборони підтвердив, що пожежники і працівники армії допомагають жителям, які потрапили під завали в місті Дуррес, яке є популярним курортом на узбережжі Адріатичного моря.
У 1979 році Албанія постраждала від землетрусу в 6,9 балів за шкалою Ріхтера. Тоді загинули 136 осіб, більше ніж тисяча отримали поранення.
Вибори в Угорщині стали історичним потрясінням: правляча партія “Фідес” Віктора Орбана зазнає нищівної поразки, а опозиційна “Тиса” Петра Мадяра виходить уперед, отримуючи більшість у парламенті.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Вибори в Угорщині стали історичним потрясінням: правляча партія “Фідес” Віктора Орбана зазнає нищівної поразки, а опозиційна “Тиса” Петра Мадяра виходить уперед, отримуючи більшість у парламенті.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.