В Аргентині спалили понад 360 кг кокаїну, який знайшли у посольстві РФ
Як повідомляє ТАСС, наркотики були знищені у присутності міністра безпеки Аргентини Патрісії Буллріч і посла Росії Дмитра Феоктистова.
Активна частина операції з припинення поставок наркотиків закінчена, але ми, безумовно, сподіваємося, що це старт для нової співпраці Росії і Аргентини – сказав Феоктистов.
У свою чергу, Буллріч зазначила, що правоохоронці викрили весь злочинний ланцюжок як в Аргентині, так і в Росії. Вона відзначила колишнього посла Росії в Аргентині Віктора Коронеллі, який, за її словами, першим розповів про те, що в посольстві сховали наркотики.
Про операцію з ліквідації каналу постачання наркотиків стало відомо в лютому. За даними російського зовнішньополітичного відомства, виявлена величезна кількість кокаїну, яка належала співробітникові дипмісії з технічного складу, який до того моменту вже завершив відрядження.
Під час слідства поліцейські затримали шістьох осіб: трьох в Росії (Володимира Калмикова, Іштіміра Худжамова і Алі Абянова), двох в Аргентині і одного в Німеччині (організатор злочинної групи Андрій Ковальчук). У липні Німеччина видала Ковальчука Росії.
Спочатку офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова говорила про те, що вага знайденого кокаїну дорівнював 385 кілограмам.
В аргентинських ЗМІ, з посиланням на записи розмов, писали, що канал поставки наркотиків працював протягом декількох років. Його організатор Ковальчук за останні 5 років прилітав в Аргентину 11 разів на приватному літаку. Щоразу він вивозив якісь валізи, які доставляли в аеропорт на машинах посольства.
За даними журналістів, Ковальчук нібито посварився з російським послом, і йому стало складніше вивозити наркотики. Він сподівався на зміну посла і навіть намагався пролобіювати її.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.