В Австрії затримали українського банкіра, якого розшукували за розкрадання 9 мільйонів євро
У столиці Австрії Відні затримали 45-річного українця, який перебував у розшуку у зв'язку з розкраданням в Україні 9 мільйонів євро кредитних коштів. Колишній український банкір переховувався у Відні шість років, на його арешт був виданий міжнародний ордер у зв'язку зі справою про розкрадання в Україні в період з 2012-го по 2014 рік.
В Австрії затримали українського ексбанкіра. 45-річного українця, якого розшукували у зв'язку з розкраданнями 9 мільйонів євро кредитних коштів у 2012-2014 роках, мають намір екстрадувати до України. Про це повідомило видання Kurier напередодні.
Згідно з інформацією видання, колишній український банкір переховувався у Відні з 2014 року, на його арешт був виданий міжнародний ордер у зв'язку зі справою про розкрадання в Україні в період з 2012-го по 2014 рік. Він втік за кордон після злочину і використовував підроблені проїзні документи. Операцію проводили слідчі Віденського державного управління кримінальної поліції. Затриманого помістили до в'язниці та незабаром екстрадують в Україну.
Раніше ASPI news повідомляло, що колишній інспектор поліції постане перед судом за ініційовану ним ДТП з чотирма загиблими, включаючи дворічну дитину. Нагадаємо, в Києві жінка, яка проігнорувала правила дорожнього руху, потрапила під колеса автомобіля. Від отриманих травм нещасна померла на місці.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.