В Єрусалимі спалахнули заворушення між мусульманами і поліцією
На Храмовій горі в Єрусалимі в неділю відбулися зіткнення між мусульманами, присутніми на молінні в честь свята Ід аль-а́дха (Курбан-байрам), і силами поліції, повідомляє видання "Джерузалем пост".
За даними видання, поліція була змушена втрутитися після того, як мусульмани вступили в конфлікт з іудеями біля входу на територію святині. Для того, щоб розсіяти натовп, поліцейські застосовували світлошумові гранати.
Унаслдіок заворушень постраждалі є як серед мусульман, так і серед юдеїв.
"Джерузалем пост" пояснює, що в дні ісламських свят Храмова гора зазвичай закрита для відвідувачів, які не сповідують іслам. Але цього року Ід аль-а́дха збігся з Дев'ятим ава, національним днем жалоби єврейського народу - днем, коли були зруйновані Перший і Другий Єрусалимські храми.
В результат деякі іудейські організації звернулися до влади забезпечити їм доступ на Храмову гору. Однак поліція з метою безпеки заборонила юдеям вхід у святиню, де зібралися понад 80 тис. мусульман, що відзначають Ід аль-а́дха.
Тим часом серед палестинців ходили чутки про намір ізраїльських поселенців взяти штурмом мечеть Аль-Акса. Мусульман, що зібралися на Храмовій горі, закликали не розходитися і не дозволити юдеям увійти на її територію. Потім відбулися зіткнення між мусульманами та юдеями, які прийшли до входу на Храмову гору, а потім у заворушення втрутилася поліція.
Храмова гора - обнесена високими стінами прямокутна площа на східній стороні Старого міста Єрусалима. Священне місце для прихильників іудаїзму і третє за святістю - для мусульман. На території Храмової гори розміщувався Перший, а потім і Другий Єрусалимський храм. Наразі на території гори розташовані мусульманські культові споруди - мечеть Аль-Акса і Купол Скелі.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.