В Єрусалимі спалахнули заворушення між мусульманами і поліцією
На Храмовій горі в Єрусалимі в неділю відбулися зіткнення між мусульманами, присутніми на молінні в честь свята Ід аль-а́дха (Курбан-байрам), і силами поліції, повідомляє видання "Джерузалем пост".
За даними видання, поліція була змушена втрутитися після того, як мусульмани вступили в конфлікт з іудеями біля входу на територію святині. Для того, щоб розсіяти натовп, поліцейські застосовували світлошумові гранати.
Унаслдіок заворушень постраждалі є як серед мусульман, так і серед юдеїв.
"Джерузалем пост" пояснює, що в дні ісламських свят Храмова гора зазвичай закрита для відвідувачів, які не сповідують іслам. Але цього року Ід аль-а́дха збігся з Дев'ятим ава, національним днем жалоби єврейського народу - днем, коли були зруйновані Перший і Другий Єрусалимські храми.
В результат деякі іудейські організації звернулися до влади забезпечити їм доступ на Храмову гору. Однак поліція з метою безпеки заборонила юдеям вхід у святиню, де зібралися понад 80 тис. мусульман, що відзначають Ід аль-а́дха.
Тим часом серед палестинців ходили чутки про намір ізраїльських поселенців взяти штурмом мечеть Аль-Акса. Мусульман, що зібралися на Храмовій горі, закликали не розходитися і не дозволити юдеям увійти на її територію. Потім відбулися зіткнення між мусульманами та юдеями, які прийшли до входу на Храмову гору, а потім у заворушення втрутилася поліція.
Храмова гора - обнесена високими стінами прямокутна площа на східній стороні Старого міста Єрусалима. Священне місце для прихильників іудаїзму і третє за святістю - для мусульман. На території Храмової гори розміщувався Перший, а потім і Другий Єрусалимський храм. Наразі на території гори розташовані мусульманські культові споруди - мечеть Аль-Акса і Купол Скелі.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.