В ЄС зробили заяву щодо санкцій за Керченський міст, які блокувалися Кіпром
Кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк повідомив, що Європейський Союз незабаром схвалить введення санкцій проти осіб і компаній, причетних до будівництва Керченського мосту, рішення про які блокувалося Кіпром.
Європейський Союз має схвалити введення санкцій проти осіб і компаній, причетних до будівництва Керченського мосту, рішення про які блокувалося Кіпром. Про це написав у Twitter кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, санкції ЄС щодо Білорусі все ще заблоковані, але у цьому питанні є певний прогрес, оскільки санкції щодо осіб, відповідальних за будівництво Керченського мосту, і тих, хто несе відповідальність за кібератаки на Бундестаг в 2015 році, будуть схвалені в найближчі тижні.

Керченський міст - транспортний перехід через Керченську протоку, що з'єднує Керченський і Таманський півострови через острів Тузла і Тузлінську косу. Складається з двох паралельних мостів - автодорожнього, що є частиною дороги А-290 (Керч - Новоросійськ), і залізничного. Загальною протяжністю 19 км, Кримський міст є найдовшим з коли-небудь побудованих Росією мостів.
Ще 2018 року Європейський Союз офіційно ввів санкції щодо шести російських компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту. ASPI news пиало, що країни Європейського Союзу (ЄС) готові продовжити персональні санкції проти РФ. Санкції застосують проти певних осіб та суб'єктів, які відповідальні за підрив суверенітету та територіальної цілісності України.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.