В ЄС зробили заяву щодо санкцій за Керченський міст, які блокувалися Кіпром
Кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк повідомив, що Європейський Союз незабаром схвалить введення санкцій проти осіб і компаній, причетних до будівництва Керченського мосту, рішення про які блокувалося Кіпром.
Європейський Союз має схвалити введення санкцій проти осіб і компаній, причетних до будівництва Керченського мосту, рішення про які блокувалося Кіпром. Про це написав у Twitter кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, санкції ЄС щодо Білорусі все ще заблоковані, але у цьому питанні є певний прогрес, оскільки санкції щодо осіб, відповідальних за будівництво Керченського мосту, і тих, хто несе відповідальність за кібератаки на Бундестаг в 2015 році, будуть схвалені в найближчі тижні.

Керченський міст - транспортний перехід через Керченську протоку, що з'єднує Керченський і Таманський півострови через острів Тузла і Тузлінську косу. Складається з двох паралельних мостів - автодорожнього, що є частиною дороги А-290 (Керч - Новоросійськ), і залізничного. Загальною протяжністю 19 км, Кримський міст є найдовшим з коли-небудь побудованих Росією мостів.
Ще 2018 року Європейський Союз офіційно ввів санкції щодо шести російських компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту. ASPI news пиало, що країни Європейського Союзу (ЄС) готові продовжити персональні санкції проти РФ. Санкції застосують проти певних осіб та суб'єктів, які відповідальні за підрив суверенітету та територіальної цілісності України.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.