В Євросоюзі розглядають стратегію розвитку до 2024 року - бізнесмен Павло Фукс
Європа готується прийняти нову стратегію свого розвитку, розраховану до 2024 року. Для цього лідери 28 країн Євросоюзу зберуться в Брюсселі 20-21 червня на черговий саміт.
Проект стратегії ЄС-2024, як зазначив бізнесмен Павло Фукс, містить, як мінімум, чотири пункти, від вирішення яких залежить майбутнє Європи:
Пріоритет №1 - вирішення проблеми міграції. В ЄС хочуть знати і вирішувати, хто вступить на його територію. Для цього Брюссель готовий до поглиблення співпраці з країнами - "донорами" нелегальних мігрантів. Такими як Туреччина і Лівія. Цілком ймовірно, що буде розроблена квотна модель. Але також буде посилено контроль за кордонами. Правда, про будівництво "стіни", як між США і Мексикою, поки мова не йде.
При цьому в ЄС є потреба вирішення проблеми внутрішньої міграції. І еміграції - "витоку мізків". У деяких країнах це турбує населення куди більше, ніж навіть нелегали.
Пріоритет №2 - цифрова економіка. Європа хоче отримати "справедливу частку вигод від цифрового перетворення". Але також для Брюсселя важливо, щоб громадські цінності залишалися сумісним зі способом життя населення. Особлива увага приділяється централізації. Якщо єдиний ринок, значить - єдина логіка дій.
Куди буде вкладати гроші Євросоюз? У навички та освіту людей, а також інфраструктуру. Євросоюз планує розробити промислову стратегію, яка підходить для майбутнього. По-перше, мова про "справедливі податки". По-друге, євровалютна зона повинна зміцнитися.
Пріоритет №3 - боротьба зі зміною клімату. До революційних заходів Брюссель не готовий. Основою його політики залишиться Паризька кліматична конвенція. У 5-річної стратегії не визначено дедлайн, після якого країни об'єднання колективно повинні будуть поглинати більше викидів, ніж їх створювати. Однак мова йде про так звану кліматичну нейтральність, яка повинна бути досягнута до 2050 року. Поки що ЄС декларує розвиток поновлюваних джерел енергії і зниження енергетичної залежності від третіх країн.
І останній пріоритет, який мабуть найбільше цікавить Україну, розширення Союзу і чи бачить ЄС серед своїх членів Україну. Коментуючи стратегію, видання Euractiv уточнює, що вже найближчим часом може бути дан старт переговорам про членство в ЄС Албанії та Північної Македонії. У самому документі обговорено дуже обережний принцип "відкритих дверей". Мовляв, ви стукаєте. А ми, якщо захочемо, колись відкриємо.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.