В Євросоюзі розглядають стратегію розвитку до 2024 року - бізнесмен Павло Фукс
Європа готується прийняти нову стратегію свого розвитку, розраховану до 2024 року. Для цього лідери 28 країн Євросоюзу зберуться в Брюсселі 20-21 червня на черговий саміт.
Проект стратегії ЄС-2024, як зазначив бізнесмен Павло Фукс, містить, як мінімум, чотири пункти, від вирішення яких залежить майбутнє Європи:
Пріоритет №1 - вирішення проблеми міграції. В ЄС хочуть знати і вирішувати, хто вступить на його територію. Для цього Брюссель готовий до поглиблення співпраці з країнами - "донорами" нелегальних мігрантів. Такими як Туреччина і Лівія. Цілком ймовірно, що буде розроблена квотна модель. Але також буде посилено контроль за кордонами. Правда, про будівництво "стіни", як між США і Мексикою, поки мова не йде.
При цьому в ЄС є потреба вирішення проблеми внутрішньої міграції. І еміграції - "витоку мізків". У деяких країнах це турбує населення куди більше, ніж навіть нелегали.
Пріоритет №2 - цифрова економіка. Європа хоче отримати "справедливу частку вигод від цифрового перетворення". Але також для Брюсселя важливо, щоб громадські цінності залишалися сумісним зі способом життя населення. Особлива увага приділяється централізації. Якщо єдиний ринок, значить - єдина логіка дій.
Куди буде вкладати гроші Євросоюз? У навички та освіту людей, а також інфраструктуру. Євросоюз планує розробити промислову стратегію, яка підходить для майбутнього. По-перше, мова про "справедливі податки". По-друге, євровалютна зона повинна зміцнитися.
Пріоритет №3 - боротьба зі зміною клімату. До революційних заходів Брюссель не готовий. Основою його політики залишиться Паризька кліматична конвенція. У 5-річної стратегії не визначено дедлайн, після якого країни об'єднання колективно повинні будуть поглинати більше викидів, ніж їх створювати. Однак мова йде про так звану кліматичну нейтральність, яка повинна бути досягнута до 2050 року. Поки що ЄС декларує розвиток поновлюваних джерел енергії і зниження енергетичної залежності від третіх країн.
І останній пріоритет, який мабуть найбільше цікавить Україну, розширення Союзу і чи бачить ЄС серед своїх членів Україну. Коментуючи стратегію, видання Euractiv уточнює, що вже найближчим часом може бути дан старт переговорам про членство в ЄС Албанії та Північної Македонії. У самому документі обговорено дуже обережний принцип "відкритих дверей". Мовляв, ви стукаєте. А ми, якщо захочемо, колись відкриємо.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.