В Євросоюзі розглядають стратегію розвитку до 2024 року - бізнесмен Павло Фукс
Європа готується прийняти нову стратегію свого розвитку, розраховану до 2024 року. Для цього лідери 28 країн Євросоюзу зберуться в Брюсселі 20-21 червня на черговий саміт.
Проект стратегії ЄС-2024, як зазначив бізнесмен Павло Фукс, містить, як мінімум, чотири пункти, від вирішення яких залежить майбутнє Європи:
Пріоритет №1 - вирішення проблеми міграції. В ЄС хочуть знати і вирішувати, хто вступить на його територію. Для цього Брюссель готовий до поглиблення співпраці з країнами - "донорами" нелегальних мігрантів. Такими як Туреччина і Лівія. Цілком ймовірно, що буде розроблена квотна модель. Але також буде посилено контроль за кордонами. Правда, про будівництво "стіни", як між США і Мексикою, поки мова не йде.
При цьому в ЄС є потреба вирішення проблеми внутрішньої міграції. І еміграції - "витоку мізків". У деяких країнах це турбує населення куди більше, ніж навіть нелегали.
Пріоритет №2 - цифрова економіка. Європа хоче отримати "справедливу частку вигод від цифрового перетворення". Але також для Брюсселя важливо, щоб громадські цінності залишалися сумісним зі способом життя населення. Особлива увага приділяється централізації. Якщо єдиний ринок, значить - єдина логіка дій.
Куди буде вкладати гроші Євросоюз? У навички та освіту людей, а також інфраструктуру. Євросоюз планує розробити промислову стратегію, яка підходить для майбутнього. По-перше, мова про "справедливі податки". По-друге, євровалютна зона повинна зміцнитися.
Пріоритет №3 - боротьба зі зміною клімату. До революційних заходів Брюссель не готовий. Основою його політики залишиться Паризька кліматична конвенція. У 5-річної стратегії не визначено дедлайн, після якого країни об'єднання колективно повинні будуть поглинати більше викидів, ніж їх створювати. Однак мова йде про так звану кліматичну нейтральність, яка повинна бути досягнута до 2050 року. Поки що ЄС декларує розвиток поновлюваних джерел енергії і зниження енергетичної залежності від третіх країн.
І останній пріоритет, який мабуть найбільше цікавить Україну, розширення Союзу і чи бачить ЄС серед своїх членів Україну. Коментуючи стратегію, видання Euractiv уточнює, що вже найближчим часом може бути дан старт переговорам про членство в ЄС Албанії та Північної Македонії. У самому документі обговорено дуже обережний принцип "відкритих дверей". Мовляв, ви стукаєте. А ми, якщо захочемо, колись відкриємо.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про збільшення чисельності збройних сил до рекордного рівня. За документом, армія має зрости на сотні тисяч військовослужбовців, що стане найбільшим розширенням у сучасній історії РФ.
Іранський безпілотник атакував міжнародний аеропорт у Нахічевані (Азербайджан), унаслідок чого було зафіксовано пожежу. Це перший випадок застосування подібних БпЛА для удару по території країни, що створює небезпечний прецедент для всього регіону.
Іранський безпілотник атакував міжнародний аеропорт у Нахічевані (Азербайджан), унаслідок чого було зафіксовано пожежу. Це перший випадок застосування подібних БпЛА для удару по території країни, що створює небезпечний прецедент для всього регіону.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.