В Євросоюзі розглядають стратегію розвитку до 2024 року - бізнесмен Павло Фукс
Європа готується прийняти нову стратегію свого розвитку, розраховану до 2024 року. Для цього лідери 28 країн Євросоюзу зберуться в Брюсселі 20-21 червня на черговий саміт.
Проект стратегії ЄС-2024, як зазначив бізнесмен Павло Фукс, містить, як мінімум, чотири пункти, від вирішення яких залежить майбутнє Європи:
Пріоритет №1 - вирішення проблеми міграції. В ЄС хочуть знати і вирішувати, хто вступить на його територію. Для цього Брюссель готовий до поглиблення співпраці з країнами - "донорами" нелегальних мігрантів. Такими як Туреччина і Лівія. Цілком ймовірно, що буде розроблена квотна модель. Але також буде посилено контроль за кордонами. Правда, про будівництво "стіни", як між США і Мексикою, поки мова не йде.
При цьому в ЄС є потреба вирішення проблеми внутрішньої міграції. І еміграції - "витоку мізків". У деяких країнах це турбує населення куди більше, ніж навіть нелегали.
Пріоритет №2 - цифрова економіка. Європа хоче отримати "справедливу частку вигод від цифрового перетворення". Але також для Брюсселя важливо, щоб громадські цінності залишалися сумісним зі способом життя населення. Особлива увага приділяється централізації. Якщо єдиний ринок, значить - єдина логіка дій.
Куди буде вкладати гроші Євросоюз? У навички та освіту людей, а також інфраструктуру. Євросоюз планує розробити промислову стратегію, яка підходить для майбутнього. По-перше, мова про "справедливі податки". По-друге, євровалютна зона повинна зміцнитися.
Пріоритет №3 - боротьба зі зміною клімату. До революційних заходів Брюссель не готовий. Основою його політики залишиться Паризька кліматична конвенція. У 5-річної стратегії не визначено дедлайн, після якого країни об'єднання колективно повинні будуть поглинати більше викидів, ніж їх створювати. Однак мова йде про так звану кліматичну нейтральність, яка повинна бути досягнута до 2050 року. Поки що ЄС декларує розвиток поновлюваних джерел енергії і зниження енергетичної залежності від третіх країн.
І останній пріоритет, який мабуть найбільше цікавить Україну, розширення Союзу і чи бачить ЄС серед своїх членів Україну. Коментуючи стратегію, видання Euractiv уточнює, що вже найближчим часом може бути дан старт переговорам про членство в ЄС Албанії та Північної Македонії. У самому документі обговорено дуже обережний принцип "відкритих дверей". Мовляв, ви стукаєте. А ми, якщо захочемо, колись відкриємо.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».