В Євросоюзі розглядають стратегію розвитку до 2024 року - бізнесмен Павло Фукс
Європа готується прийняти нову стратегію свого розвитку, розраховану до 2024 року. Для цього лідери 28 країн Євросоюзу зберуться в Брюсселі 20-21 червня на черговий саміт.
Проект стратегії ЄС-2024, як зазначив бізнесмен Павло Фукс, містить, як мінімум, чотири пункти, від вирішення яких залежить майбутнє Європи:
Пріоритет №1 - вирішення проблеми міграції. В ЄС хочуть знати і вирішувати, хто вступить на його територію. Для цього Брюссель готовий до поглиблення співпраці з країнами - "донорами" нелегальних мігрантів. Такими як Туреччина і Лівія. Цілком ймовірно, що буде розроблена квотна модель. Але також буде посилено контроль за кордонами. Правда, про будівництво "стіни", як між США і Мексикою, поки мова не йде.
При цьому в ЄС є потреба вирішення проблеми внутрішньої міграції. І еміграції - "витоку мізків". У деяких країнах це турбує населення куди більше, ніж навіть нелегали.
Пріоритет №2 - цифрова економіка. Європа хоче отримати "справедливу частку вигод від цифрового перетворення". Але також для Брюсселя важливо, щоб громадські цінності залишалися сумісним зі способом життя населення. Особлива увага приділяється централізації. Якщо єдиний ринок, значить - єдина логіка дій.
Куди буде вкладати гроші Євросоюз? У навички та освіту людей, а також інфраструктуру. Євросоюз планує розробити промислову стратегію, яка підходить для майбутнього. По-перше, мова про "справедливі податки". По-друге, євровалютна зона повинна зміцнитися.
Пріоритет №3 - боротьба зі зміною клімату. До революційних заходів Брюссель не готовий. Основою його політики залишиться Паризька кліматична конвенція. У 5-річної стратегії не визначено дедлайн, після якого країни об'єднання колективно повинні будуть поглинати більше викидів, ніж їх створювати. Однак мова йде про так звану кліматичну нейтральність, яка повинна бути досягнута до 2050 року. Поки що ЄС декларує розвиток поновлюваних джерел енергії і зниження енергетичної залежності від третіх країн.
І останній пріоритет, який мабуть найбільше цікавить Україну, розширення Союзу і чи бачить ЄС серед своїх членів Україну. Коментуючи стратегію, видання Euractiv уточнює, що вже найближчим часом може бути дан старт переговорам про членство в ЄС Албанії та Північної Македонії. У самому документі обговорено дуже обережний принцип "відкритих дверей". Мовляв, ви стукаєте. А ми, якщо захочемо, колись відкриємо.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.