В Мадриді судитимуть прибічників незалежності Каталонії
Судовий процес розпочнеться 12 лютого у Верховному суді Мадрида, повідомив агентству Associated Press судовий чиновник.
За його словами, процес триватиме близько 3 місяців.
Дванадцять обвинувачених - дев'ять попередньо ув'язнених і ще троє, звільнених під заставу - можуть бути позбавлені волі на кілька десятиліть, якщо суд підтвердить звинувачення. Вони також можуть бути оштрафовані, якщо їх визнають винними в неналежному використанні державних коштів.
Процес буде відкритим і транслюватиметься по телебаченню.
Звинувачення були висунуті восени 2017 року, коли прибічники незалежності Каталонії почали проведення забороненого референдуму про незалежність 1 жовтня. Поліція припинила повстання. Але це призвело до найглибшої політичної кризи за останні десятиліття в Іспанії.
Каталонські законодавці, тим не менш, оголосили перемогу і зробили односторонню заяву про незалежність через 26 днів, але не отримали міжнародного визнання.
Президент Каталонії Квім Торра виступив з публічною промовою в п'ятницю, підтримуючи борців за незалежність.
Виступаючи англійською та каталонською мовами, Торра закликав європейські установи підтримати 12 обвинувачених, заявивши, що «вони не скоїли жодного злочину», а просто скористувалися своїми демократичні правами. Він закликав уряд прем'єр-міністра Педро Санчеса провести перемови щодо незалежності каталонського регіону.
Санчес сказав, що він відкритий для надання Каталонії більших повноважень самоврядування, але наполягає на тому, що Конституція не дозволяє Каталонії відокремитися.
На судовому процесі 12 лютого до державних прокурорів на лаві звинувачення приєднаються представники ультраправої партії, що нещодавно з'явилася на іспанській політичній арені. Цим процесом іспанська влада хоче продемонструвати свою жорстку позицію щодо захисту єдності країни напередодні європейських і місцевих виборів в травні.
Тим часом, каталонський лідер Карлес Пігдемонт виступає за незалежність Каталонії, перебуваючи в Бельгії, де він уникнає екстрадиції до Іспанії.
Серед заарештованих: колишній каталонський віце-президент Оріол Хункерас, політичний активіст Хорді Санчес і колишній спікер регіонального парламенту Каталонії Карме Форкаделль.
Телевізійні кадри показали, що деякі активісти намагалися заблокувати автівку, в який перевозили заарештованих, кидаючись на дорогу, але були швидко зупинені поліцією.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».