В Мадриді судитимуть прибічників незалежності Каталонії
Судовий процес розпочнеться 12 лютого у Верховному суді Мадрида, повідомив агентству Associated Press судовий чиновник.
За його словами, процес триватиме близько 3 місяців.
Дванадцять обвинувачених - дев'ять попередньо ув'язнених і ще троє, звільнених під заставу - можуть бути позбавлені волі на кілька десятиліть, якщо суд підтвердить звинувачення. Вони також можуть бути оштрафовані, якщо їх визнають винними в неналежному використанні державних коштів.
Процес буде відкритим і транслюватиметься по телебаченню.
Звинувачення були висунуті восени 2017 року, коли прибічники незалежності Каталонії почали проведення забороненого референдуму про незалежність 1 жовтня. Поліція припинила повстання. Але це призвело до найглибшої політичної кризи за останні десятиліття в Іспанії.
Каталонські законодавці, тим не менш, оголосили перемогу і зробили односторонню заяву про незалежність через 26 днів, але не отримали міжнародного визнання.
Президент Каталонії Квім Торра виступив з публічною промовою в п'ятницю, підтримуючи борців за незалежність.
Виступаючи англійською та каталонською мовами, Торра закликав європейські установи підтримати 12 обвинувачених, заявивши, що «вони не скоїли жодного злочину», а просто скористувалися своїми демократичні правами. Він закликав уряд прем'єр-міністра Педро Санчеса провести перемови щодо незалежності каталонського регіону.
Санчес сказав, що він відкритий для надання Каталонії більших повноважень самоврядування, але наполягає на тому, що Конституція не дозволяє Каталонії відокремитися.
На судовому процесі 12 лютого до державних прокурорів на лаві звинувачення приєднаються представники ультраправої партії, що нещодавно з'явилася на іспанській політичній арені. Цим процесом іспанська влада хоче продемонструвати свою жорстку позицію щодо захисту єдності країни напередодні європейських і місцевих виборів в травні.
Тим часом, каталонський лідер Карлес Пігдемонт виступає за незалежність Каталонії, перебуваючи в Бельгії, де він уникнає екстрадиції до Іспанії.
Серед заарештованих: колишній каталонський віце-президент Оріол Хункерас, політичний активіст Хорді Санчес і колишній спікер регіонального парламенту Каталонії Карме Форкаделль.
Телевізійні кадри показали, що деякі активісти намагалися заблокувати автівку, в який перевозили заарештованих, кидаючись на дорогу, але були швидко зупинені поліцією.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.