В Польщі відкриють пам'ятники жертвам Смоленської катастрофи
Качинський виступив перед Президентським палацом під час 90 щомісячних скорботних пам’ятних заходів Смоленської катастрофи, його виступу передували панахида у варшавському соборі Івана Хрестителя у Старому місті та Хода пам’яті.
Читайте також: ЄСПЛ проведе ексгумацію жертв Смоленської трагедії
«Ми наближаємося до того моменту, коли цілі цих походів будуть зреалізовані», - сказав голова партії влади. «Вшанування пам’яті загиблих, вшанування президента Польщі Лєха Качинського і правда про Смоленську катастрофу – надійде цей час, надійде вже невдовзі», - запевнив екс-прем’єр-міністр та брат загиблого президента Польщі.
«Весною 2018 року все буде вже ясно та готово. Неподалік звідси відкриють пам’ятники, хоча трохи в іншому місці, ніж планували. Ми матимемо також кінцевий звіт тих, хто нині прагне встановити правду (про обставини Смоленської катастрофи - ред.)», - сказав голова партії влади.
Читайте також: Колишнього прем’єра Польщі допитали у справі Смоленської катастрофи
Ярослав Качинський запевнив, що якщо ці завдання будуть реалізовані, то за півроку пам’ятні заходи у восьмі роковини катастрофи в Смоленську будуть водночас останніми щомісячними урочистостями.
Голова ПіС зазначив, що правди нині він ще не знає, але сподівається, що за шість місяців дізнається або цю правду, або буде заява, що «в обставинах, які склалися, остаточно правду встановити неможливо». Голова керівної партії додав, що це треба «сказати чесно, сказати полякам, бо полякам це просто належить».
Ярослав Качинський наголосив, що трагічно загиблий президент заслуговує на свій пам’ятник не тільки як голова держави, але також у зв’язку з його досягненнями на посаді мера Варшави, міністра юстиції та раніше – як діяча «Солідарності». «Це він відкрив нам дорогу до перемоги, це він говорив правду про Польщу», - сказав Ярослав Качинський про свого брата.
Вчора ввечері в соборі Івана Хрестителя у Старому місті в Варшаві відправили панахиду за жертвами Смоленської катастрофи. Після її закінчення учасники 90 пам’ятних заходів пройшли Ходою пам’яті Краківським передмістям до Президентського палацу.
Під час богослужіння у соборі, біля Колони короля Сигізмунда представники опозиційного руху «Громадяни РП» вмикали аудіозапис ювілейної промови Лєха Качинського, у якому вибори 1989 року він назвав «великою перемогою», а також підтримував членство Польщі в Євросоюзі. Коли учасники пам’ятних заходів вийшли з церкви, поліція оточила кількадесят осіб під колоною кордоном. Інші демонстранти на Замковій площі тримали плакати з написами: «Маємо права. Права фізики. Права логіки. Права людини», і «Ярослав К., pull up! Terrain ahead!».
Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації.
Адміністрація Дональда Трампа змушена призупинити реалізацію одного з найбільш масштабних архітектурних проєктів президента у Вашингтоні.
Сенат Конгресу США зробив важливий крок до посилення санкційного тиску на Росію: законопроєкт, відомий як «проєкт Грема», отримав переконливу підтримку під час фінального голосування.
Володимир Путін може спробувати перевірити готовність НАТО до прямого протистояння з Росією ще до завершення війни проти України.
Відомий американський телеведучий Fox News Браян Кілмід закликав президента США Дональда Трампа змінити склад переговорної команди, яка займається контактами з Іраном.
У російському суспільстві посилюються сумніви щодо війни проти України, а дедалі більше громадян починають ставити запитання про її справжню мету та перспективи.
Ізраїль більше не може розраховувати на те, що Сполучені Штати й надалі забезпечуватимуть його безпеку в попередніх масштабах.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації.
Адміністрація Дональда Трампа змушена призупинити реалізацію одного з найбільш масштабних архітектурних проєктів президента у Вашингтоні.
Сенат Конгресу США зробив важливий крок до посилення санкційного тиску на Росію: законопроєкт, відомий як «проєкт Грема», отримав переконливу підтримку під час фінального голосування.
Володимир Путін може спробувати перевірити готовність НАТО до прямого протистояння з Росією ще до завершення війни проти України.