В Польщі відкриють пам'ятники жертвам Смоленської катастрофи
Качинський виступив перед Президентським палацом під час 90 щомісячних скорботних пам’ятних заходів Смоленської катастрофи, його виступу передували панахида у варшавському соборі Івана Хрестителя у Старому місті та Хода пам’яті.
Читайте також: ЄСПЛ проведе ексгумацію жертв Смоленської трагедії
«Ми наближаємося до того моменту, коли цілі цих походів будуть зреалізовані», - сказав голова партії влади. «Вшанування пам’яті загиблих, вшанування президента Польщі Лєха Качинського і правда про Смоленську катастрофу – надійде цей час, надійде вже невдовзі», - запевнив екс-прем’єр-міністр та брат загиблого президента Польщі.
«Весною 2018 року все буде вже ясно та готово. Неподалік звідси відкриють пам’ятники, хоча трохи в іншому місці, ніж планували. Ми матимемо також кінцевий звіт тих, хто нині прагне встановити правду (про обставини Смоленської катастрофи - ред.)», - сказав голова партії влади.
Читайте також: Колишнього прем’єра Польщі допитали у справі Смоленської катастрофи
Ярослав Качинський запевнив, що якщо ці завдання будуть реалізовані, то за півроку пам’ятні заходи у восьмі роковини катастрофи в Смоленську будуть водночас останніми щомісячними урочистостями.
Голова ПіС зазначив, що правди нині він ще не знає, але сподівається, що за шість місяців дізнається або цю правду, або буде заява, що «в обставинах, які склалися, остаточно правду встановити неможливо». Голова керівної партії додав, що це треба «сказати чесно, сказати полякам, бо полякам це просто належить».
Ярослав Качинський наголосив, що трагічно загиблий президент заслуговує на свій пам’ятник не тільки як голова держави, але також у зв’язку з його досягненнями на посаді мера Варшави, міністра юстиції та раніше – як діяча «Солідарності». «Це він відкрив нам дорогу до перемоги, це він говорив правду про Польщу», - сказав Ярослав Качинський про свого брата.
Вчора ввечері в соборі Івана Хрестителя у Старому місті в Варшаві відправили панахиду за жертвами Смоленської катастрофи. Після її закінчення учасники 90 пам’ятних заходів пройшли Ходою пам’яті Краківським передмістям до Президентського палацу.
Під час богослужіння у соборі, біля Колони короля Сигізмунда представники опозиційного руху «Громадяни РП» вмикали аудіозапис ювілейної промови Лєха Качинського, у якому вибори 1989 року він назвав «великою перемогою», а також підтримував членство Польщі в Євросоюзі. Коли учасники пам’ятних заходів вийшли з церкви, поліція оточила кількадесят осіб під колоною кордоном. Інші демонстранти на Замковій площі тримали плакати з написами: «Маємо права. Права фізики. Права логіки. Права людини», і «Ярослав К., pull up! Terrain ahead!».
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.