Верховний суд Австрії дав добро на екстрадицію Фірташа до США
Верховний суд Австрії відхилив скаргу українського бізнесмена Дмитра Фірташа на ухвалене в лютому 2017 року рішення апеляційного суду про його екстрадицію до США.
Суддя процесу послідовно відхилив доводи захисту.
Він зазначив, що Верховний суд не вирішує питання наявності чи відсутності провини, а розглядає дотримання законодавства при ухваленні рішення апеляційним судом і вирішення питання про можливість екстрадиції.
Незважаючи на наявність деяких зауважень до розгляду справи в апеляційному суді, загалом Верховний суд залишив його в силі, відхиливши також деякі претензії прокуратури, які не впливають на остаточне рішення.
Тепер остаточне рішення про екстрадицію Фірташа до США має прийняти федеральний міністр юстиції Австрії.
Нагадуємо в обвинувальному висновку прокурорів містяться звинувачення Фірташа в змові з метою дати хабар в Індії для видобутку титану, що використовується в реактивних двигунах.
Австрійська влада затримала Фірташа в 2014 році. Якщо Австрія ухвалить рішення про його екстрадицію, колишній союзник українського експрезидента Віктора Януковича може бути виданий Сполученим Штатам у липні.
Компанія Boeing заявила, що розглядала можливість бізнесу з Фірташем, але ніколи не укладала з ним жодних угод. Boeing не звинувачена в будь-яких порушеннях у зв’язку.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.