25 червня в Австрії вирішиться доля Фірташа
Верховний суд Австрії 25 червня вирішить, чи має український олігарх Дмитро Фірташ бути екстрадований до США.
Це станеться після того, як наприкінці минулого тижня федеральна суддя Ребекка Палмейер в американському Чикаго відмовилася скасувати звинувачення в хабарництві проти Фірташа.
Про рішення, ухвалене наприкінці минулого тижня і викладене на 39 сторінках, повідомили американські ЗМІ.
В обвинувальному висновку прокурорів містяться звинувачення Фірташа в змові з метою дати хабар в Індії для видобутку титану, що використовується в реактивних двигунах.
Австрійська влада затримала Фірташа в 2014 році. Якщо Австрія ухвалить рішення про його екстрадицію, колишній союзник українського експрезидента Віктора Януковича може бути виданий Сполученим Штатам у липні.
Фірташ заперечує правопорушення. Його захист наполягає, що США не мають юрисдикції щодо злочинів в Індії. Суддя Палмейер постановила, що ця справа може розглядатися в США, оскільки схема вплинула на чиказьку компанію Boeing.
Компанія Boeing заявила, що розглядала можливість бізнесу з Фірташем, але ніколи не укладала з ним жодних угод. Boeing не звинувачена в будь-яких порушеннях у зв’язку.
"Скасування російської заборони в ПАРЄ - явно не та політика, яка могла б зупинити агресію Росії. І навпаки, це послабило б поважну інституцію, підірвавши справедливість і прозорість правил у Раді Європи", - написала Зеленко в своєму акаунті в соцмережі Twitter у понеділок увечері.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.