25 червня в Австрії вирішиться доля Фірташа
Верховний суд Австрії 25 червня вирішить, чи має український олігарх Дмитро Фірташ бути екстрадований до США.
Це станеться після того, як наприкінці минулого тижня федеральна суддя Ребекка Палмейер в американському Чикаго відмовилася скасувати звинувачення в хабарництві проти Фірташа.
Про рішення, ухвалене наприкінці минулого тижня і викладене на 39 сторінках, повідомили американські ЗМІ.
В обвинувальному висновку прокурорів містяться звинувачення Фірташа в змові з метою дати хабар в Індії для видобутку титану, що використовується в реактивних двигунах.
Австрійська влада затримала Фірташа в 2014 році. Якщо Австрія ухвалить рішення про його екстрадицію, колишній союзник українського експрезидента Віктора Януковича може бути виданий Сполученим Штатам у липні.
Фірташ заперечує правопорушення. Його захист наполягає, що США не мають юрисдикції щодо злочинів в Індії. Суддя Палмейер постановила, що ця справа може розглядатися в США, оскільки схема вплинула на чиказьку компанію Boeing.
Компанія Boeing заявила, що розглядала можливість бізнесу з Фірташем, але ніколи не укладала з ним жодних угод. Boeing не звинувачена в будь-яких порушеннях у зв’язку.
"Скасування російської заборони в ПАРЄ - явно не та політика, яка могла б зупинити агресію Росії. І навпаки, це послабило б поважну інституцію, підірвавши справедливість і прозорість правил у Раді Європи", - написала Зеленко в своєму акаунті в соцмережі Twitter у понеділок увечері.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.