Вибух у Бейруті став найпотужнішим з неядерних вибухів за всю історію спостережень, - експерти
Смертоносний вибух, що пролунав 4 серпня в Бейруті, можна віднести до найпотужнішого вибуху в світі, який не належить до термоядерної реакції. Потужність вивільненої енергії склала 10% від потужності вибуху ядерної бомби, скинутої рівно 75 років тому на Хіросіму в Японії.
До такого висновку прийшла група фахівців з Університету Шеффілда, повідомляє ВВС. На думку вчених, потужність вибуху в Бейруті склала еквівалент вибуху від детонації 1000-1500 тонн тротилу.
Професор Енді Тайас, який керував цією роботою, сказав: "Незалежно від точного заряду, за розмірами це, безсумнівно, один з найбільших неядерних вибухів у світі". Професор повідомив, що фахівці проаналізували відеозапис тимчасової затримки між детонацією і вибухом.
Прихід ударної хвилі в точках, розташованих у декількох сотнях метрів від вибуху, в цілому відповідає розміру заряду. "Якщо розрахунки правильні, це означає, що вибух мав, можливо, 10% інтенсивності бомби, скинутої на Хіросіму", повідомив Енді Тайас.
У CNN, в свою чергу, повідомили, що Бейрут був оголошений владою "містом лиха" в середу, 4 серпня, після потужного вибуху в порту ліванської столиці. В результаті трагедії загинули, щонайменше, 135 осіб і 5 тисяч отримали поранення. Очікується, що число загиблих буде зростати на тлі триваючих пошуково-рятувальних робіт.
Склад у Бейруті, де зберігаються тисячі тонн незабезпеченої і летучої хімічної сполуки, став можливим джерелом вибуху. До сих пір точно не ясно, що призвело до виникнення пожежі, яка знищила цілі вулиці.
Прем'єр-міністр Лівану Хасан Діаб заявив, що 2750 метричних тонн аміачної селітри, що зазвичай використовуються в якості сільськогосподарського добрива, зберігалися протягом шести років на складі в порту Бейрута без заходів безпеки, "загрожуючи безпеці громадян".
У свою чергу, генеральний директор Бейрутського порту Хасан Крайтем заявив 4 серпня, що знав про те, що матеріали, які зберігалися "на складі № 12, небезпечні, але не до такої міри". Крім того, директор ліванської митниці Бадрі Дахер повідомив ЗМІ, що офіційні особи шість разів зверталися до юридичної влади з проханням вивезти цей вантаж з порту, але прохання залишилися без уваги.
Губернатор міста Марван Аббуд сказав, що ця сцена нагадала йому вибухи атомної бомби в кінці Другої світової війни в "Хіросімі і Нагасакі." "У житті своєму я не бачив руйнувань такого масштабу, - сказав Аббуд. - Це національна катастрофа".
Також відомо, що Ліванський Червоний Хрест звернувся до громадськості в Twitter з проханням про донорство крові, щоб допомогти пораненим. Також у повідомленні було зазначено, що Червоний Хрест відкрив сортувальні центри і пункти першої допомоги, щоб допомогти тим, хто отримав некритичні травми. Всі машини швидкої допомоги по всій країні були направлені до столиці для надання допомоги в порятунку і евакуації пацієнтів.
ASPI news писало, що губернатор Бейрута Філіп Булос заявив, що вибух порівняли із ядерним ударом по Хіросімі та Нагасакі. Руйнування дуже схожі із тими, які були зафіксовані після бомбардування Японії в 1945 році. Раніше американський експерт і колишній оперативник Центрального розвідувального управління Роберт Бер заявив, що вибух у Бейруті такого масштабу не могла створити тільки аміачна селітра.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.
Президент США Дональд Трамп анонсував нову угоду з Іраном, яка, за його словами, може бути підписана вже за день-два.
Дмитро Медведєв заявив про можливі удари по європейських країнах, назвавши конкретні цілі, перетворивши свій виступ на пропагандистську істерику, що має на меті залякати Захід.
Президент Росії Володимир Путін визнав падіння економіки своєї країни, заявивши, що нинішня ситуація є «складною» і що темпи зростання не відповідають очікуванням.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі нової політичної бурі: до Конгресу США внесли резолюцію про його імпічмент, яка містить рекордні 13 статей звинувачення. Це може стати наймасштабнішим викликом його президентству, відкриваючи дискусію про межі влади та відповідальність глави держави.
Сі Цзіньпін зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Пекіні, де сторони обговорили стратегічне партнерство та міжнародну ситуацію.
Президент США Дональд Трамп виступив із новою заявою про Північноатлантичний альянс, зазначивши, що НАТО має залишатися потужним і готовим до викликів. Він наголосив, що союзники повинні активніше інвестувати у власну оборону, аби гарантувати стабільність і безпеку.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.