Від масштабних пожеж у Сибіру постраждали понад 10 тис тварин
На постраждалих від вогню територіях Сибіру жили понад 5500 соболів і 300 ведмедів, а також близько 2700 диких північних оленів і 1500 лосів.
Такі дані наводять експерти Greenpeace.

Експерти зазначають, що навіть якщо не всі тварини загинули під час пожеж, їм довелося покинути звичні території, які зараз охоплені вогнем.
Доцент кафедри мисливствознавства та біоекології Іркутського державного аграрного університету Олександр Кондратов розповів, що частина тварин - копитні і великі хижаки, як правило, встигають втікти від пожежі.
"Гине потомство хижих птахів і, можливо, дуплогніздники. Тварини родини куницевих можуть сховатися, але тоді вони гинуть від диму. Тварини, що вижили, все одно постраждають, бо збитки природному середовищу величезні, на найближчі кілька років воно повністю знищено. Йдеться не тільки про вигорілі території, а й про буферну зону, яка утворюється після пожежі. Це означає, що на прилеглій території в 1,5-2 км щільність тварин все одно буде низька", - розповів Кондратов.
Вчені зазначають, що допомогти тваринам можна, якщо обмежити квоту на полювання і скорочувати вирубки лісів у постраждалих від вогню регіонах.
Раніше в МНС Росії повідомили, що основною причиною масштабних пожеж на території регіонів Сибіру стало необережне поводження з вогнем.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.