"Війна Байдена" в Україні може стати "війною Трампа" – The Economist
Шансів закінчити війну в Україні у президента США Дональда Трампа дедалі менше. Як повідомило The Economist з посиланням на інсайдерів, він сподівається забезпечити припинення вогню протягом перших 100 днів свого президентства, які закінчуються вже у цьому місяці.
Водночас Трамп занепокоєний, що ця війна, яку він почав називати "війною Байдена", може стати його. Зазначається, у своїх прагненнях припинити війну Трамп проявляє особливу поблажливість до Росії та ворожість до України і навіть, як пише видання, дедалі частіше веде себе "як добровільний пособник Росії".
Попри його заяви про готовність до жорстких дій щодо Росії, усе залишається без змін. Видання нагадало, що він продовжив санкції щодо Росії, введені своїм попередником Джо Байденом, проте відмовився запроваджувати додаткові санкції.
Також іде зближення РФ і США у дипломатичній сфері: чиновники обох країн зустрічалися в Стамбулі 10 квітня, щоб обговорити оновлення своїх посольств. Країни також обмінялися двома полоненими.
Водночас Трамп час від часу запроваджує на заходи, що завдають шкоди Україні. Так, у березні він призупиняв постачання зброї та розвідувальних даних Україні. Вводячи тарифи, він вдарив Україну мінімальною загальною ставкою в 10%, а Росію виключив із переліку країн, щодо яких запроваджені мита.
Крім того, наголошує The Economist, Трамп не говорить про додаткову військову допомогу Україні, адже постачання зброї, схвалене Байденом, закінчиться в найближчі місяці.
Серед інших заходів, які свідчать про непідтримку України, - виведення Штатами військ та техніку з Жешува, важливого вузла в Польщі для постачання зброї в Україну, присутність через відеозв’язок (а не безпосередня) міністра оборони США Піта Хегсета на зустрічі у Брюсселі 11 квітня контактної групи "Рамштайн".
Водночас європейці посилюють підтримку Україна, проте, як ідеться у матеріалі з посиланням на дипломатів у Вашингтоні, деякі помічники Трампа приватно кажуть, що їм "набридли" зусилля Європи зміцнити Україну. Європейці ж сподіваються показати Трампу, що вони беруть на себе тягар європейської безпеки, аби зберегти принаймні частково прихильність Америки.
Видання наводить думку колишнього чиновника у Раді національної безпеки США Девіда Шимера, який каже, що не можна гаяти часу, і європейці повинні активніше ділитися своїми запасами зброї з Україною, фінансувати військову промисловість України, домовитися із Трампом про купівлю американських систем ППО для України, а також використовувати заморожені російські активи, щоб заплатити за все це.
Росія сповнена рішучості продовжувати війну у той час, як Америка, схоже, сповнена рішучості відійти. Україні ж доведеться боротися далі, зауважив Шимер. "Настав час для європейців посилити свою допомогу Україні, щоб Україна мала підтримку, необхідну для захисту, і щоб підштовхнути Путіна (російський диктатор Володимир Путін, - ред.) до змістовних переговорів", - підкреслив він.
Квітневе опитування у Росії показало, що песимістичні очікування щодо матеріального становища вперше з грудня 2022 року перевищили оптимістичні. Попри офіційні дані про зростання доходів, громадяни не відчувають покращення й дедалі більше готуються до погіршення свого добробуту.
Опитування Reuters/Ipsos показало, що схвалення президента США Дональда Трампа серед американців знизилося до 34% — найнижчого рівня за його нинішній термін. Причиною падіння стали війна проти Ірану та різке зростання цін на бензин.
Під час зустрічі з королем Великої Британії Чарльзом III президент США Дональд Трамп, за словами експерта з читання по губах, заявив, що Володимир Путін прагне війни і може знищити населення.
Володимир Путін заявив, що удари безпілотників по енергетичних об’єктах у Туапсе можуть призвести до екологічної катастрофи. Він наголосив, що атаки на цивільну інфраструктуру стають дедалі частішими й несуть потенційні загрози для довкілля.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Квітневе опитування у Росії показало, що песимістичні очікування щодо матеріального становища вперше з грудня 2022 року перевищили оптимістичні. Попри офіційні дані про зростання доходів, громадяни не відчувають покращення й дедалі більше готуються до погіршення свого добробуту.
Опитування Reuters/Ipsos показало, що схвалення президента США Дональда Трампа серед американців знизилося до 34% — найнижчого рівня за його нинішній термін. Причиною падіння стали війна проти Ірану та різке зростання цін на бензин.
Під час зустрічі з королем Великої Британії Чарльзом III президент США Дональд Трамп, за словами експерта з читання по губах, заявив, що Володимир Путін прагне війни і може знищити населення.
Володимир Путін заявив, що удари безпілотників по енергетичних об’єктах у Туапсе можуть призвести до екологічної катастрофи. Він наголосив, що атаки на цивільну інфраструктуру стають дедалі частішими й несуть потенційні загрози для довкілля.