"Війна Байдена" в Україні може стати "війною Трампа" – The Economist
Шансів закінчити війну в Україні у президента США Дональда Трампа дедалі менше. Як повідомило The Economist з посиланням на інсайдерів, він сподівається забезпечити припинення вогню протягом перших 100 днів свого президентства, які закінчуються вже у цьому місяці.
Водночас Трамп занепокоєний, що ця війна, яку він почав називати "війною Байдена", може стати його. Зазначається, у своїх прагненнях припинити війну Трамп проявляє особливу поблажливість до Росії та ворожість до України і навіть, як пише видання, дедалі частіше веде себе "як добровільний пособник Росії".
Попри його заяви про готовність до жорстких дій щодо Росії, усе залишається без змін. Видання нагадало, що він продовжив санкції щодо Росії, введені своїм попередником Джо Байденом, проте відмовився запроваджувати додаткові санкції.
Також іде зближення РФ і США у дипломатичній сфері: чиновники обох країн зустрічалися в Стамбулі 10 квітня, щоб обговорити оновлення своїх посольств. Країни також обмінялися двома полоненими.
Водночас Трамп час від часу запроваджує на заходи, що завдають шкоди Україні. Так, у березні він призупиняв постачання зброї та розвідувальних даних Україні. Вводячи тарифи, він вдарив Україну мінімальною загальною ставкою в 10%, а Росію виключив із переліку країн, щодо яких запроваджені мита.
Крім того, наголошує The Economist, Трамп не говорить про додаткову військову допомогу Україні, адже постачання зброї, схвалене Байденом, закінчиться в найближчі місяці.
Серед інших заходів, які свідчать про непідтримку України, - виведення Штатами військ та техніку з Жешува, важливого вузла в Польщі для постачання зброї в Україну, присутність через відеозв’язок (а не безпосередня) міністра оборони США Піта Хегсета на зустрічі у Брюсселі 11 квітня контактної групи "Рамштайн".
Водночас європейці посилюють підтримку Україна, проте, як ідеться у матеріалі з посиланням на дипломатів у Вашингтоні, деякі помічники Трампа приватно кажуть, що їм "набридли" зусилля Європи зміцнити Україну. Європейці ж сподіваються показати Трампу, що вони беруть на себе тягар європейської безпеки, аби зберегти принаймні частково прихильність Америки.
Видання наводить думку колишнього чиновника у Раді національної безпеки США Девіда Шимера, який каже, що не можна гаяти часу, і європейці повинні активніше ділитися своїми запасами зброї з Україною, фінансувати військову промисловість України, домовитися із Трампом про купівлю американських систем ППО для України, а також використовувати заморожені російські активи, щоб заплатити за все це.
Росія сповнена рішучості продовжувати війну у той час, як Америка, схоже, сповнена рішучості відійти. Україні ж доведеться боротися далі, зауважив Шимер. "Настав час для європейців посилити свою допомогу Україні, щоб Україна мала підтримку, необхідну для захисту, і щоб підштовхнути Путіна (російський диктатор Володимир Путін, - ред.) до змістовних переговорів", - підкреслив він.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Дональд Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої Кремль заявив про готовність оголосити «перемир’я» 9 травня. Російська сторона подала це як політичний жест, а Трамп назвав укладення договору про завершення війни «близьким».
Президент США Дональд Трамп виступив із заявою щодо Володимира Путіна та можливості мирної угоди, назвавши їхню розмову «дуже хорошою» і підкресливши, що вирішення війни проти України може настати «відносно швидко». Він повідомив, що запропонував Кремлю коротке припинення вогню, яке, на його думку, може бути реалізоване.
Дональд Трамп відповів на заяви іранського президента Масуда Мертса, який звинуватив США у приниженні та втраті впливу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.