"Війна Байдена" в Україні може стати "війною Трампа" – The Economist
Шансів закінчити війну в Україні у президента США Дональда Трампа дедалі менше. Як повідомило The Economist з посиланням на інсайдерів, він сподівається забезпечити припинення вогню протягом перших 100 днів свого президентства, які закінчуються вже у цьому місяці.
Водночас Трамп занепокоєний, що ця війна, яку він почав називати "війною Байдена", може стати його. Зазначається, у своїх прагненнях припинити війну Трамп проявляє особливу поблажливість до Росії та ворожість до України і навіть, як пише видання, дедалі частіше веде себе "як добровільний пособник Росії".
Попри його заяви про готовність до жорстких дій щодо Росії, усе залишається без змін. Видання нагадало, що він продовжив санкції щодо Росії, введені своїм попередником Джо Байденом, проте відмовився запроваджувати додаткові санкції.
Також іде зближення РФ і США у дипломатичній сфері: чиновники обох країн зустрічалися в Стамбулі 10 квітня, щоб обговорити оновлення своїх посольств. Країни також обмінялися двома полоненими.
Водночас Трамп час від часу запроваджує на заходи, що завдають шкоди Україні. Так, у березні він призупиняв постачання зброї та розвідувальних даних Україні. Вводячи тарифи, він вдарив Україну мінімальною загальною ставкою в 10%, а Росію виключив із переліку країн, щодо яких запроваджені мита.
Крім того, наголошує The Economist, Трамп не говорить про додаткову військову допомогу Україні, адже постачання зброї, схвалене Байденом, закінчиться в найближчі місяці.
Серед інших заходів, які свідчать про непідтримку України, - виведення Штатами військ та техніку з Жешува, важливого вузла в Польщі для постачання зброї в Україну, присутність через відеозв’язок (а не безпосередня) міністра оборони США Піта Хегсета на зустрічі у Брюсселі 11 квітня контактної групи "Рамштайн".
Водночас європейці посилюють підтримку Україна, проте, як ідеться у матеріалі з посиланням на дипломатів у Вашингтоні, деякі помічники Трампа приватно кажуть, що їм "набридли" зусилля Європи зміцнити Україну. Європейці ж сподіваються показати Трампу, що вони беруть на себе тягар європейської безпеки, аби зберегти принаймні частково прихильність Америки.
Видання наводить думку колишнього чиновника у Раді національної безпеки США Девіда Шимера, який каже, що не можна гаяти часу, і європейці повинні активніше ділитися своїми запасами зброї з Україною, фінансувати військову промисловість України, домовитися із Трампом про купівлю американських систем ППО для України, а також використовувати заморожені російські активи, щоб заплатити за все це.
Росія сповнена рішучості продовжувати війну у той час, як Америка, схоже, сповнена рішучості відійти. Україні ж доведеться боротися далі, зауважив Шимер. "Настав час для європейців посилити свою допомогу Україні, щоб Україна мала підтримку, необхідну для захисту, і щоб підштовхнути Путіна (російський диктатор Володимир Путін, - ред.) до змістовних переговорів", - підкреслив він.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нинішня криза, в якій опинилася Росія через війну, міжнародну ізоляцію та санкції, нібито стала для країни «ідеальною». За його словами, саме ці випробування буцімто зміцнили російську державу, посилили суверенітет і згуртували суспільство навколо влади.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не виключає силового сценарію щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля не принесуть результату.
Російський лідер Володимир Путін вдруге за літо ухвалив рішення про збільшення чисельності Збройних сил РФ.
Росія може вдатися до масштабної провокації проти Великої Британії та країн НАТО вже найближчими місяцями.
Президент США Дональд Трамп під час вечері з кореспондентами Білого дому несподівано заговорив про можливість залишитися в Овальному кабінеті довше, ніж дозволяє Конституція.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Сполучені Штати нібито самі зірвали домовленості, яких, за його словами, було досягнуто під час контактів між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нинішня криза, в якій опинилася Росія через війну, міжнародну ізоляцію та санкції, нібито стала для країни «ідеальною». За його словами, саме ці випробування буцімто зміцнили російську державу, посилили суверенітет і згуртували суспільство навколо влади.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не виключає силового сценарію щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля не принесуть результату.
Російський лідер Володимир Путін вдруге за літо ухвалив рішення про збільшення чисельності Збройних сил РФ.