"Війна Байдена" в Україні може стати "війною Трампа" – The Economist
Шансів закінчити війну в Україні у президента США Дональда Трампа дедалі менше. Як повідомило The Economist з посиланням на інсайдерів, він сподівається забезпечити припинення вогню протягом перших 100 днів свого президентства, які закінчуються вже у цьому місяці.
Водночас Трамп занепокоєний, що ця війна, яку він почав називати "війною Байдена", може стати його. Зазначається, у своїх прагненнях припинити війну Трамп проявляє особливу поблажливість до Росії та ворожість до України і навіть, як пише видання, дедалі частіше веде себе "як добровільний пособник Росії".
Попри його заяви про готовність до жорстких дій щодо Росії, усе залишається без змін. Видання нагадало, що він продовжив санкції щодо Росії, введені своїм попередником Джо Байденом, проте відмовився запроваджувати додаткові санкції.
Також іде зближення РФ і США у дипломатичній сфері: чиновники обох країн зустрічалися в Стамбулі 10 квітня, щоб обговорити оновлення своїх посольств. Країни також обмінялися двома полоненими.
Водночас Трамп час від часу запроваджує на заходи, що завдають шкоди Україні. Так, у березні він призупиняв постачання зброї та розвідувальних даних Україні. Вводячи тарифи, він вдарив Україну мінімальною загальною ставкою в 10%, а Росію виключив із переліку країн, щодо яких запроваджені мита.
Крім того, наголошує The Economist, Трамп не говорить про додаткову військову допомогу Україні, адже постачання зброї, схвалене Байденом, закінчиться в найближчі місяці.
Серед інших заходів, які свідчать про непідтримку України, - виведення Штатами військ та техніку з Жешува, важливого вузла в Польщі для постачання зброї в Україну, присутність через відеозв’язок (а не безпосередня) міністра оборони США Піта Хегсета на зустрічі у Брюсселі 11 квітня контактної групи "Рамштайн".
Водночас європейці посилюють підтримку Україна, проте, як ідеться у матеріалі з посиланням на дипломатів у Вашингтоні, деякі помічники Трампа приватно кажуть, що їм "набридли" зусилля Європи зміцнити Україну. Європейці ж сподіваються показати Трампу, що вони беруть на себе тягар європейської безпеки, аби зберегти принаймні частково прихильність Америки.
Видання наводить думку колишнього чиновника у Раді національної безпеки США Девіда Шимера, який каже, що не можна гаяти часу, і європейці повинні активніше ділитися своїми запасами зброї з Україною, фінансувати військову промисловість України, домовитися із Трампом про купівлю американських систем ППО для України, а також використовувати заморожені російські активи, щоб заплатити за все це.
Росія сповнена рішучості продовжувати війну у той час, як Америка, схоже, сповнена рішучості відійти. Україні ж доведеться боротися далі, зауважив Шимер. "Настав час для європейців посилити свою допомогу Україні, щоб Україна мала підтримку, необхідну для захисту, і щоб підштовхнути Путіна (російський диктатор Володимир Путін, - ред.) до змістовних переговорів", - підкреслив він.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.