Волтц назвав три ключові питання для припинення війни в Україні
Майбутній радник з національної безпеки новообраного президента США Майк Волтц заявив, що Дональд Трамп рішуче налаштований домогтися завершення війни, яку проти України розв'язала Росія.
За його словами, Володимир Зеленський також говорить про готовність співпрацювати з Трампом щодо цього. У програмі Face the Nation на каналі CBS 19 січня у Волтца запитали, чи існує план, як закінчити війну в Україні. На це він відповів, що не хотів би забігати наперед, однак назвав три питання, які на його переконання, мають бути ключовими.
Ці питання стосуються ймовірних переговорів України з російськими окупантами. Перше питання – хто має бути за столом перемовин, друге – як привести їх за стіл перемовин, третє – якими мають бути рамки угоди. "Конфлікт має зупинитись і президент Трамп чітко каже про це і рішуче налаштований це зробити", – заявив Волтц.
За словами американського посадовця, війна в Україні "поєднує методи ведення часів Першої світової", а також несе ризики ескалації до Третьої світової", бо Росія залучила війська Північної Кореї. "Це окопна війна часів Першої світової, справді м'ясорубка, коли люди перебігають через відкриті поля на сході України. Однак з ескалаційними наслідками Третьої світової війни", – заявив Волтц.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».