ВООЗ оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію (ВІДЕО)
Всесвітня організація охорони здоров'я запровадила статус надзвичайної ситуації міжнародного масштабу у зв'язку з масовим поширенням вірусу Ебола в Демократичній Республіці Конго.
Про це йдеться в офіційному повідомленні ВООЗ, поширеному в середу.
"Генеральний директор ВООЗ доктор Тедрос Адханом Гебрейєсус оголосив сьогодні поширення вірусу Ебола в Демократичній Республіці Конго (ДРК) надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров'я, що викликає міжнародне занепокоєння", - зазначається в повідомленні.
"Настав час для світу звернути увагу на це й подвоїти наші зусилля. Ми повинні співпрацювати спільно з ДРК, щоб покласти край цьому спалаху й побудувати кращу систему охорони здоров'я", - заявив у цьому зв'язку глава ВООЗ.
Він також вказав, що Організація впродовж майже року докладає зусиль у боротьбі із захворюванням.
ВООЗ підкреслила, що кордони країни не повинні бути закриті, додавши, що ризик поширення захворювання за межами постраждалого регіону не високий.
На цьому тижні перший випадок інфекції був зафіксований у місті Гома, де проживає понад мільйон людей.
Свою заяву доктор Тедрос зробив після засідання Міжнародного комітету з питань надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я, створеного через спалах вірусу Еболи в ДРК. Комітет заслухав звіти про останній розвиток подій, що відбулися в період спалаху та обговорив можливі заходи для реагування на ситуацію. Це стало вже четвертим засіданням Комітету з моменту оголошення спалаху 1 серпня 2018 року.
Попередній серйозний спалах Еболи у Західній Африці вбив понад 11 000 осіб. Тоді спалах був класифікований як третій (вищий) рівень небезпеки, що вимагає негайної масштабної мобілізації ВООЗ. ООН також визнала серйозність надзвичайної ситуації, запровадивши значний обсяг гуманітарної допомоги в якості додаткових заходів реагування.
Раніше МОЗ затвердило новий протокол лікування та профілактики ВІЛ-інфекції
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.