Як крихітна європейська країна через Тайвань перемогла Китай, - Фукс
В останні місяці між Литвою, невеликою східноєвропейською країною з населенням менше 3 мільйонів людей, і Китаєм — наддержавою, економіка якої незабаром може перевершити економіку Сполучених Штатів, розгорнулася цікава сварка. Все почалося минулого року, коли Литва двічі за кілька місяців "наїхала" (грубе слово, що дуже точно описує ситуацію) на офіційний Пекін.
По-перше, Литва вийшла з формату співпраці країн Східної та Центральної Європи з Китаєм "17+1" і закликала інші європейські країни наслідувати її приклад. Враховуючи численні ділові інтереси Китаю в регіоні, будь-який опір з боку Європи є небажаним для Пекіна, пише бізнесмен і меценат Павло Фукс.
Потім у листопаді Литва стала першою країною в Європі, яка дозволила самоврядному Тайваню відкрити де-факто посольство під назвою "Тайвань". Інші подібні офіси в Європі та Сполучених Штатах використовують назву Тайбей, щоб уникнути згадок, які мають на увазі незалежність острова від Китаю.
Цей крок розлютив Пекін, який побачив у ньому образу його принципу "Єдиного Китаю", згідно з яким Тайвань є частиною Китаю, а не незалежною суверенною територією, незважаючи на те, що дві сторони керувалися окремо більше семи десятиліть після громадянської війни. Як правило, ті, хто хоче стосунків із Китаєм, мають визнати політику дипломатичним шляхом, пише Фукс.
Литва заявляє, що новий тайванський офіс не має офіційного дипломатичного статусу та не суперечить політиці "Єдиного Китаю". І, незважаючи на те, що президент Литви Гітанас Науседа поспішив запевнити китайську владу в тому, що Литва не заперечує принцип "Єдиного Китаю", на початку грудня митна служба КНР вилучила Литву зі списку схвалених експортерів і перестала приймати литовські товари. Тайвань на це відповів сплеском солідарності з Литвою. 3 січня Рада національного розвитку країни опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці рецепти страв та коктейлів із литовським ромом, 20 тисяч пляшок якого викупила державна компанія з виробництва тютюнової та алкогольної продукції після того, як вантаж із Вільнюса відмовилася оформляти китайська митниця. Таксисти в Тайбеї перестали брати оплату з пасажирів-литовців, а магазини литовських продуктів на острові почали відчувати дефіцит, бо тайванці масово скуповують пиво, квас, шоколад та інші продукти з Литви.
Насправді литовський ром, шоколад і пиво не є основним рядком експорту Литви, а КНР є головним майданчиком для литовського експорту, тобто втратити цінного торгового партнера Литва не побоювалася, запевняє бізнесмен. Тоді Китай заборонив ввозити вироблені у Литві товари європейських компаній. З такими проблемами вже зіткнулися кілька німецьких концернів, що випускають автозапчастини та інші комплектуючі на литовських заводах. Сварка втягнула Європейський Союз, який підтримує державу-члену Литву. Брюссель розглядає ставлення Пекіна до Литви як загрозу для інших країн ЄС, багато з яких мають глибші економічні зв'язки з Китаєм і хотіли б ще більше поглибити їх.
ЄС порушив справу проти Китаю у Світовій організації торгівлі, звинувативши Пекін у "дискримінаційній торговій практиці проти Литви, яка також завдає шкоди іншим експортним товарам з єдиного ринку ЄС". Справа СОТ може бути тільки початком жорсткішої позиції ЄС щодо Китаю, хоча є сумніви щодо того, чи це спонукає Пекін до дій у відповідь у вигляді торгових воєн або скасування інвестицій у Європі.
Наскільки напруження Литва хоче довести цей конфлікт — неясно. Проте, за великим рахунком, її потенційні втрати мінімальні. Литві зараз важко розраховувати на китайські інвестиції. Проте, втрачаючи ці гроші, Вільнюс набуває підтримки США та союзників по НАТО, упевнений Павло Фукс. Експерти сходяться на думці, що єдиний шанс, хай і віддалений, змусити Китай піти на будь-які поступки з цього питання — виступ Європи єдиним фронтом.
Нагадаємо, раніше Павло Фукс розповів, чому населення Китаю може скоротитись удвічі за наступні 30 років. Також Павло Фукс розповів, що Китай використовує дискримінаційну практику щодо використання у світі своєї праці з максимальною користю для власного економічного розвитку. Те, що було б неприємно у США та Європі, у Китаї вважається нормою.
У дипломатичному просторі розгорівся новий конфлікт після того, як Марія Захарова заявила про «шок» Москви через пошкодження православного храму Святого Миколая у Тегерані внаслідок ударів США та Ізраїлю. Російська сторона засудила «варварські атаки» на місця культу, намагаючись виступити в ролі захисника релігійних святинь.
У нічному небі над Іраном розгорнулася сцена, що нагадує військову драму з високим ризиком і тонкою межею між життям і смертю.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір провести масштабні кадрові чистки у своїй адміністрації, що може призвести до звільнення десятків високопосадовців. За його словами, нова команда має бути повністю відданою його політичному курсу та готовою реалізовувати стратегічні рішення без опору.
У Москві відреагували на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Сполучених Штатів з Північноатлантичного альянсу. Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв назвав ці слова «позерством» та «чистим шоу», наголосивши, що Конгрес заблокує будь-яку спробу президента реалізувати такий крок.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У дипломатичному просторі розгорівся новий конфлікт після того, як Марія Захарова заявила про «шок» Москви через пошкодження православного храму Святого Миколая у Тегерані внаслідок ударів США та Ізраїлю. Російська сторона засудила «варварські атаки» на місця культу, намагаючись виступити в ролі захисника релігійних святинь.
У нічному небі над Іраном розгорнулася сцена, що нагадує військову драму з високим ризиком і тонкою межею між життям і смертю.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір провести масштабні кадрові чистки у своїй адміністрації, що може призвести до звільнення десятків високопосадовців. За його словами, нова команда має бути повністю відданою його політичному курсу та готовою реалізовувати стратегічні рішення без опору.
У Москві відреагували на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Сполучених Штатів з Північноатлантичного альянсу. Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв назвав ці слова «позерством» та «чистим шоу», наголосивши, що Конгрес заблокує будь-яку спробу президента реалізувати такий крок.