Як крихітна європейська країна через Тайвань перемогла Китай, - Фукс
В останні місяці між Литвою, невеликою східноєвропейською країною з населенням менше 3 мільйонів людей, і Китаєм — наддержавою, економіка якої незабаром може перевершити економіку Сполучених Штатів, розгорнулася цікава сварка. Все почалося минулого року, коли Литва двічі за кілька місяців "наїхала" (грубе слово, що дуже точно описує ситуацію) на офіційний Пекін.
По-перше, Литва вийшла з формату співпраці країн Східної та Центральної Європи з Китаєм "17+1" і закликала інші європейські країни наслідувати її приклад. Враховуючи численні ділові інтереси Китаю в регіоні, будь-який опір з боку Європи є небажаним для Пекіна, пише бізнесмен і меценат Павло Фукс.
Потім у листопаді Литва стала першою країною в Європі, яка дозволила самоврядному Тайваню відкрити де-факто посольство під назвою "Тайвань". Інші подібні офіси в Європі та Сполучених Штатах використовують назву Тайбей, щоб уникнути згадок, які мають на увазі незалежність острова від Китаю.
Цей крок розлютив Пекін, який побачив у ньому образу його принципу "Єдиного Китаю", згідно з яким Тайвань є частиною Китаю, а не незалежною суверенною територією, незважаючи на те, що дві сторони керувалися окремо більше семи десятиліть після громадянської війни. Як правило, ті, хто хоче стосунків із Китаєм, мають визнати політику дипломатичним шляхом, пише Фукс.
Литва заявляє, що новий тайванський офіс не має офіційного дипломатичного статусу та не суперечить політиці "Єдиного Китаю". І, незважаючи на те, що президент Литви Гітанас Науседа поспішив запевнити китайську владу в тому, що Литва не заперечує принцип "Єдиного Китаю", на початку грудня митна служба КНР вилучила Литву зі списку схвалених експортерів і перестала приймати литовські товари. Тайвань на це відповів сплеском солідарності з Литвою. 3 січня Рада національного розвитку країни опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці рецепти страв та коктейлів із литовським ромом, 20 тисяч пляшок якого викупила державна компанія з виробництва тютюнової та алкогольної продукції після того, як вантаж із Вільнюса відмовилася оформляти китайська митниця. Таксисти в Тайбеї перестали брати оплату з пасажирів-литовців, а магазини литовських продуктів на острові почали відчувати дефіцит, бо тайванці масово скуповують пиво, квас, шоколад та інші продукти з Литви.
Насправді литовський ром, шоколад і пиво не є основним рядком експорту Литви, а КНР є головним майданчиком для литовського експорту, тобто втратити цінного торгового партнера Литва не побоювалася, запевняє бізнесмен. Тоді Китай заборонив ввозити вироблені у Литві товари європейських компаній. З такими проблемами вже зіткнулися кілька німецьких концернів, що випускають автозапчастини та інші комплектуючі на литовських заводах. Сварка втягнула Європейський Союз, який підтримує державу-члену Литву. Брюссель розглядає ставлення Пекіна до Литви як загрозу для інших країн ЄС, багато з яких мають глибші економічні зв'язки з Китаєм і хотіли б ще більше поглибити їх.
ЄС порушив справу проти Китаю у Світовій організації торгівлі, звинувативши Пекін у "дискримінаційній торговій практиці проти Литви, яка також завдає шкоди іншим експортним товарам з єдиного ринку ЄС". Справа СОТ може бути тільки початком жорсткішої позиції ЄС щодо Китаю, хоча є сумніви щодо того, чи це спонукає Пекін до дій у відповідь у вигляді торгових воєн або скасування інвестицій у Європі.
Наскільки напруження Литва хоче довести цей конфлікт — неясно. Проте, за великим рахунком, її потенційні втрати мінімальні. Литві зараз важко розраховувати на китайські інвестиції. Проте, втрачаючи ці гроші, Вільнюс набуває підтримки США та союзників по НАТО, упевнений Павло Фукс. Експерти сходяться на думці, що єдиний шанс, хай і віддалений, змусити Китай піти на будь-які поступки з цього питання — виступ Європи єдиним фронтом.
Нагадаємо, раніше Павло Фукс розповів, чому населення Китаю може скоротитись удвічі за наступні 30 років. Також Павло Фукс розповів, що Китай використовує дискримінаційну практику щодо використання у світі своєї праці з максимальною користю для власного економічного розвитку. Те, що було б неприємно у США та Європі, у Китаї вважається нормою.
Вашингтон розробляє план вилучення високозбагаченого урану з Ірану. Адміністрація Дональда Трампа не виключає проведення ризикованої спецоперації, яка може остаточно покласти край ядерній програмі Тегерана.
Президент США Дональд Трамп у зверненні до учасників конференції консерваторів у Будапешті висловив підтримку Віктору Орбану, назвавши його прикладом для світу та побажавши перемоги на виборах із великим відривом.
Президент США Дональд Трамп, за повідомленнями арабських ЗМІ, вимагає від країн Перської затоки трильйони доларів — $5 трлн за продовження війни проти Ірану та $2,5 трлн за її припинення. Журналісти називають це прямим фінансовим шантажем союзників.
Опитування YouGov показало, що більшість американців негативно оцінюють дії Дональда Трампа на тлі війни проти Ірану. Рівень схвалення його роботи впав до 37%, тоді як економічна політика отримала рекордно низький показник — мінус 29.
На брифінгу Захарова звинуватила Захід у тому, що він «провокує небезпечний сценарій» у Північному Льодовитому океані. За її словами, військові навчання НАТО та створення місії «Арктичний вартовий» нібито підвищують ризики зіткнень і загрожують безпеці Росії.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не вважає президента Росії Володимира Путіна агресором, попри вторгнення в Україну. В інтерв’ю британському телеканалу GB News він переклав відповідальність за початок війни на Захід, який, за його словами, «змінив статус України» та наблизив НАТО до російських кордонів.
Спецпереговорник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв виступив із закликом до президента США Дональда Трампа ввести санкції проти Великої Британії та ЄС, звинувативши їх у «руйнуванні західної цивілізації» та відсутності взаємності. Водночас він запропонував скасувати обмеження проти Росії, щоб «врятувати світові енергетичні ринки».
Президент США Дональд Трамп продовжує шукати можливості домовитися з Володимиром Путіним щодо війни в Україні. За даними Politico, головна причина полягає не лише у бажанні завершити конфлікт, а й у прагненні розірвати стратегічний союз Росії та Китаю, який Вашингтон вважає найбільшою загрозою для світового балансу сил.
За даними ізраїльської служби екстреної допомоги (MDA), в результаті удару іранською балістичною ракетою в центральній частині Ізраїлю загинули дві людини.
Угорщина пригрозила заблокувати кредит Європейського Союзу для України на 90 мільярдів євро та новий пакет санкцій проти Росії, якщо Київ не відновить транзит російської нафти трубопроводом «Дружба».
Вашингтон розробляє план вилучення високозбагаченого урану з Ірану. Адміністрація Дональда Трампа не виключає проведення ризикованої спецоперації, яка може остаточно покласти край ядерній програмі Тегерана.
Президент США Дональд Трамп у зверненні до учасників конференції консерваторів у Будапешті висловив підтримку Віктору Орбану, назвавши його прикладом для світу та побажавши перемоги на виборах із великим відривом.
Президент США Дональд Трамп, за повідомленнями арабських ЗМІ, вимагає від країн Перської затоки трильйони доларів — $5 трлн за продовження війни проти Ірану та $2,5 трлн за її припинення. Журналісти називають це прямим фінансовим шантажем союзників.
Опитування YouGov показало, що більшість американців негативно оцінюють дії Дональда Трампа на тлі війни проти Ірану. Рівень схвалення його роботи впав до 37%, тоді як економічна політика отримала рекордно низький показник — мінус 29.