Як крихітна європейська країна через Тайвань перемогла Китай, - Фукс
В останні місяці між Литвою, невеликою східноєвропейською країною з населенням менше 3 мільйонів людей, і Китаєм — наддержавою, економіка якої незабаром може перевершити економіку Сполучених Штатів, розгорнулася цікава сварка. Все почалося минулого року, коли Литва двічі за кілька місяців "наїхала" (грубе слово, що дуже точно описує ситуацію) на офіційний Пекін.
По-перше, Литва вийшла з формату співпраці країн Східної та Центральної Європи з Китаєм "17+1" і закликала інші європейські країни наслідувати її приклад. Враховуючи численні ділові інтереси Китаю в регіоні, будь-який опір з боку Європи є небажаним для Пекіна, пише бізнесмен і меценат Павло Фукс.
Потім у листопаді Литва стала першою країною в Європі, яка дозволила самоврядному Тайваню відкрити де-факто посольство під назвою "Тайвань". Інші подібні офіси в Європі та Сполучених Штатах використовують назву Тайбей, щоб уникнути згадок, які мають на увазі незалежність острова від Китаю.
Цей крок розлютив Пекін, який побачив у ньому образу його принципу "Єдиного Китаю", згідно з яким Тайвань є частиною Китаю, а не незалежною суверенною територією, незважаючи на те, що дві сторони керувалися окремо більше семи десятиліть після громадянської війни. Як правило, ті, хто хоче стосунків із Китаєм, мають визнати політику дипломатичним шляхом, пише Фукс.
Литва заявляє, що новий тайванський офіс не має офіційного дипломатичного статусу та не суперечить політиці "Єдиного Китаю". І, незважаючи на те, що президент Литви Гітанас Науседа поспішив запевнити китайську владу в тому, що Литва не заперечує принцип "Єдиного Китаю", на початку грудня митна служба КНР вилучила Литву зі списку схвалених експортерів і перестала приймати литовські товари. Тайвань на це відповів сплеском солідарності з Литвою. 3 січня Рада національного розвитку країни опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці рецепти страв та коктейлів із литовським ромом, 20 тисяч пляшок якого викупила державна компанія з виробництва тютюнової та алкогольної продукції після того, як вантаж із Вільнюса відмовилася оформляти китайська митниця. Таксисти в Тайбеї перестали брати оплату з пасажирів-литовців, а магазини литовських продуктів на острові почали відчувати дефіцит, бо тайванці масово скуповують пиво, квас, шоколад та інші продукти з Литви.
Насправді литовський ром, шоколад і пиво не є основним рядком експорту Литви, а КНР є головним майданчиком для литовського експорту, тобто втратити цінного торгового партнера Литва не побоювалася, запевняє бізнесмен. Тоді Китай заборонив ввозити вироблені у Литві товари європейських компаній. З такими проблемами вже зіткнулися кілька німецьких концернів, що випускають автозапчастини та інші комплектуючі на литовських заводах. Сварка втягнула Європейський Союз, який підтримує державу-члену Литву. Брюссель розглядає ставлення Пекіна до Литви як загрозу для інших країн ЄС, багато з яких мають глибші економічні зв'язки з Китаєм і хотіли б ще більше поглибити їх.
ЄС порушив справу проти Китаю у Світовій організації торгівлі, звинувативши Пекін у "дискримінаційній торговій практиці проти Литви, яка також завдає шкоди іншим експортним товарам з єдиного ринку ЄС". Справа СОТ може бути тільки початком жорсткішої позиції ЄС щодо Китаю, хоча є сумніви щодо того, чи це спонукає Пекін до дій у відповідь у вигляді торгових воєн або скасування інвестицій у Європі.
Наскільки напруження Литва хоче довести цей конфлікт — неясно. Проте, за великим рахунком, її потенційні втрати мінімальні. Литві зараз важко розраховувати на китайські інвестиції. Проте, втрачаючи ці гроші, Вільнюс набуває підтримки США та союзників по НАТО, упевнений Павло Фукс. Експерти сходяться на думці, що єдиний шанс, хай і віддалений, змусити Китай піти на будь-які поступки з цього питання — виступ Європи єдиним фронтом.
Нагадаємо, раніше Павло Фукс розповів, чому населення Китаю може скоротитись удвічі за наступні 30 років. Також Павло Фукс розповів, що Китай використовує дискримінаційну практику щодо використання у світі своєї праці з максимальною користю для власного економічного розвитку. Те, що було б неприємно у США та Європі, у Китаї вважається нормою.
За даними британського видання The i Paper, найближчі союзники диктатора вважають, що продовження бойових дій загрожує самому Кремлю, адже економічні та політичні ризики досягли критичної точки.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
За даними британського видання The i Paper, найближчі союзники диктатора вважають, що продовження бойових дій загрожує самому Кремлю, адже економічні та політичні ризики досягли критичної точки.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.