Як крихітна європейська країна через Тайвань перемогла Китай, - Фукс
В останні місяці між Литвою, невеликою східноєвропейською країною з населенням менше 3 мільйонів людей, і Китаєм — наддержавою, економіка якої незабаром може перевершити економіку Сполучених Штатів, розгорнулася цікава сварка. Все почалося минулого року, коли Литва двічі за кілька місяців "наїхала" (грубе слово, що дуже точно описує ситуацію) на офіційний Пекін.
По-перше, Литва вийшла з формату співпраці країн Східної та Центральної Європи з Китаєм "17+1" і закликала інші європейські країни наслідувати її приклад. Враховуючи численні ділові інтереси Китаю в регіоні, будь-який опір з боку Європи є небажаним для Пекіна, пише бізнесмен і меценат Павло Фукс.
Потім у листопаді Литва стала першою країною в Європі, яка дозволила самоврядному Тайваню відкрити де-факто посольство під назвою "Тайвань". Інші подібні офіси в Європі та Сполучених Штатах використовують назву Тайбей, щоб уникнути згадок, які мають на увазі незалежність острова від Китаю.
Цей крок розлютив Пекін, який побачив у ньому образу його принципу "Єдиного Китаю", згідно з яким Тайвань є частиною Китаю, а не незалежною суверенною територією, незважаючи на те, що дві сторони керувалися окремо більше семи десятиліть після громадянської війни. Як правило, ті, хто хоче стосунків із Китаєм, мають визнати політику дипломатичним шляхом, пише Фукс.
Литва заявляє, що новий тайванський офіс не має офіційного дипломатичного статусу та не суперечить політиці "Єдиного Китаю". І, незважаючи на те, що президент Литви Гітанас Науседа поспішив запевнити китайську владу в тому, що Литва не заперечує принцип "Єдиного Китаю", на початку грудня митна служба КНР вилучила Литву зі списку схвалених експортерів і перестала приймати литовські товари. Тайвань на це відповів сплеском солідарності з Литвою. 3 січня Рада національного розвитку країни опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці рецепти страв та коктейлів із литовським ромом, 20 тисяч пляшок якого викупила державна компанія з виробництва тютюнової та алкогольної продукції після того, як вантаж із Вільнюса відмовилася оформляти китайська митниця. Таксисти в Тайбеї перестали брати оплату з пасажирів-литовців, а магазини литовських продуктів на острові почали відчувати дефіцит, бо тайванці масово скуповують пиво, квас, шоколад та інші продукти з Литви.
Насправді литовський ром, шоколад і пиво не є основним рядком експорту Литви, а КНР є головним майданчиком для литовського експорту, тобто втратити цінного торгового партнера Литва не побоювалася, запевняє бізнесмен. Тоді Китай заборонив ввозити вироблені у Литві товари європейських компаній. З такими проблемами вже зіткнулися кілька німецьких концернів, що випускають автозапчастини та інші комплектуючі на литовських заводах. Сварка втягнула Європейський Союз, який підтримує державу-члену Литву. Брюссель розглядає ставлення Пекіна до Литви як загрозу для інших країн ЄС, багато з яких мають глибші економічні зв'язки з Китаєм і хотіли б ще більше поглибити їх.
ЄС порушив справу проти Китаю у Світовій організації торгівлі, звинувативши Пекін у "дискримінаційній торговій практиці проти Литви, яка також завдає шкоди іншим експортним товарам з єдиного ринку ЄС". Справа СОТ може бути тільки початком жорсткішої позиції ЄС щодо Китаю, хоча є сумніви щодо того, чи це спонукає Пекін до дій у відповідь у вигляді торгових воєн або скасування інвестицій у Європі.
Наскільки напруження Литва хоче довести цей конфлікт — неясно. Проте, за великим рахунком, її потенційні втрати мінімальні. Литві зараз важко розраховувати на китайські інвестиції. Проте, втрачаючи ці гроші, Вільнюс набуває підтримки США та союзників по НАТО, упевнений Павло Фукс. Експерти сходяться на думці, що єдиний шанс, хай і віддалений, змусити Китай піти на будь-які поступки з цього питання — виступ Європи єдиним фронтом.
Нагадаємо, раніше Павло Фукс розповів, чому населення Китаю може скоротитись удвічі за наступні 30 років. Також Павло Фукс розповів, що Китай використовує дискримінаційну практику щодо використання у світі своєї праці з максимальною користю для власного економічного розвитку. Те, що було б неприємно у США та Європі, у Китаї вважається нормою.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.