Йованович у Конгресі США розповіла про Луценка, Джуліані та тиск з боку Трампа
Сьогодні, 11 жовтня, колишня посол США в Україні Марі Йованович взяла участь у слуханнях у Конгресі США.
Попри спроби Держдепартаменту США й Білого дому заблокувати свідчення своїх співробітників (у тому числі колишніх) у межах розслідування щодо імпічменту президента, колишня посол США в Україні Марі Йованович прийшла в п'ятницю до Конгресу. Слухання проходять за зачиненими дверима.
Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на промову Йованович на слуханнях, які тривають.
Йованович у своїй промові відкинула звинувачення, висунуті проти неї адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані та колишнім генпрокурором України Юрієм Луценком, і наголосила, що її відкликання з посади стало наслідком тиску президента Дональда Трампа на Держдепартамент США.
"Щодо подій під час мого перебування в Україні, я категорично заявляю, що я ніколи ні через себе, ні через інших, прямо чи опосередковано, чи будь-яким іншим способом не просила будь-який уряд чи урядового чиновника в Україні (або в інших місцях) утримуватися від розслідування або переслідування фактичної корупції. Як пан Луценко, колишній генеральний прокурор України нещодавно визнав, згадка про те, що я створила або поширила список "не переслідуваних" абсолютно фальшива - це історія, від якої сам пан Луценко, з тих пір відступив. Щодо пана Джуліані, у мене був лише мінімальний контакт з ним - загалом три, про які я пам’ятаю. Жоден не пов'язаний зі спірними подіями. Я не знаю мотивів пана Джуліані щодо нападу на мене. Але люди, які були названі в пресі як пов'язані з містером Джуліані, можливо, вірили, що їхні особисті фінансові амбіції були придушені нашою антикорупційною політикою в Україні", - зазначила Йованович, повідомляє Укрінформ.
Також вона підкреслила, що твердження про її нелояльність до Трампа є "вигадкою".
Йованович повідомила, що президент США Дональд Трамп особисто вимагав її звільнення від Держдепу США та "розгорнув кампанію" проти неї.
"Після того, як на початку березня Держдепартамент попросив мене продовжити мій термін до 2020 року, наприкінці квітня мені несподівано наказали повернутися до Вашингтона з України "наступним літаком", - зауважила у своїх свідченнях посол Йованович.
Спікер захистила зусилля українців у боротьбі з корупцією у відповідь на заяви президента Трампа і його адвоката Джуліані про те, що Україна є однією з найбільш корумпованих держав.
"Революція гідності та вимоги українського народу припинити корупцію змусили новий український уряд вжити заходів для боротьби з розгульною корупцією, яка довго пронизувала політичну й економічну системи цієї країни. Ми розуміємо, що потужні антикорупційні зусилля повинні складати важливу частину нашої політики в Україні; тепер з’явилося вікно можливостей зробити саме це", - наголосила Йованович.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.