Заборонив стріляти в людей: генерал у Казахстані перед смертю відзначився вчинком справжнього офіцера
Керівник департаменту поліції Жанат Сулейменов перед смертю наказав не стріляти по протестувальникам у Казахстані. У наказі було бажання уникнути жертв серед мирного населення.
Він був категорично проти незаконних дій. Про це 12 січня повідомив телеграм канал ORDA.
На умовах анонімності один із поліцейських розповів, чому не було наказу на відкриття вогню. Департамент був у центрі міста. Правоохоронці не знали, що нападники підготувалися заздалегідь. Згодом співробітники правоохоронних структур у різних містах країни відмовилися протистояти учасникам протестів.
Нагадаємо, Жаната Сулейменова було знайдено мертвим 10 січня. Пізніше також виявили тіло полковника Комітету нацбезпеки Азамата Ібраєва зі слідами, характерними для падіння з висоти. Полковник поліції Танат Назанов, ще один високопоставлений правоохоронець, помер внаслідок серцевого нападу.
ASPI news повідомляло, у Казахстані знайшли мертвим полковника Комітету нацбезпеки. Москва направила десантників як миротворців до Казахстану для придушення протестів у різних містах країни.
Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.