Заворушення в Киргизстані: Атамбаєву пред'явлено звинувачення в корупції
Колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв заарештований до 26 серпня на час проведення слідчих заходів.
Про це передають російські ЗМІ, зазначаючи, що про це повідомив у п'ятницю, 9 серпня адвокат колишнього глави держави Сергій Слєсарєв.
"Атамбаєву пред'явлено звинувачення в корупції, інших даних поки немає", - сказав він.
Як повідомив адвокат, Атамбаєв заарештований до 26 серпня "на час проведення слідчих заходів".
Сергій Слєсарєв також зазначив, що за його даними при затриманні Атамбаєва було порушено низку процесуальних норм.
Одним з таких порушень адвокат назвав не надання жодних документів про затримання колишнього глави держави: йому "вручили повідомлення і відразу ж обрали запобіжний захід".
Як відомо, колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв був затриманий в четвер, 8 серпня у своїй резиденції в селі Кой-Таш Чуйської області в ході тривала майже добу спецоперації.
Штурм резиденції розпочався в середу, 7 серпня, коли спецзагон зробив першу спробу затримання підозрюваного в корупції й позбавленого недоторканності Атамбаєва.
Прихильники колишнього глави держави, який неодноразово відкидав всі звинувачення на свою адресу, чинили опір, в ході операції загинув один співробітник спецпідрозду.
За останніми даними, за медичною допомогою звернулися 98 осіб.
Президент Киргизії Сооронбай Жеенбеков заявив, що Атамбаєв порушив конституцію, надавши збройний опір силовикам.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.