Заворушення в Киргизстані: Атамбаєву пред'явлено звинувачення в корупції
Колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв заарештований до 26 серпня на час проведення слідчих заходів.
Про це передають російські ЗМІ, зазначаючи, що про це повідомив у п'ятницю, 9 серпня адвокат колишнього глави держави Сергій Слєсарєв.
"Атамбаєву пред'явлено звинувачення в корупції, інших даних поки немає", - сказав він.
Як повідомив адвокат, Атамбаєв заарештований до 26 серпня "на час проведення слідчих заходів".
Сергій Слєсарєв також зазначив, що за його даними при затриманні Атамбаєва було порушено низку процесуальних норм.
Одним з таких порушень адвокат назвав не надання жодних документів про затримання колишнього глави держави: йому "вручили повідомлення і відразу ж обрали запобіжний захід".
Як відомо, колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв був затриманий в четвер, 8 серпня у своїй резиденції в селі Кой-Таш Чуйської області в ході тривала майже добу спецоперації.
Штурм резиденції розпочався в середу, 7 серпня, коли спецзагон зробив першу спробу затримання підозрюваного в корупції й позбавленого недоторканності Атамбаєва.
Прихильники колишнього глави держави, який неодноразово відкидав всі звинувачення на свою адресу, чинили опір, в ході операції загинув один співробітник спецпідрозду.
За останніми даними, за медичною допомогою звернулися 98 осіб.
Президент Киргизії Сооронбай Жеенбеков заявив, що Атамбаєв порушив конституцію, надавши збройний опір силовикам.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.