Землетрус в Албанії: Міноборони повідомило про 48 жертв і близько 800 поранених
Сьогодні, 29 листопада, західні ЗМІ повідомили про значне збільшення кількості жертв потужного землетрусу, що потряс Албанію в минулий вівторок.
Так, видання Koha Jone з посиланням на Міністерство оборони Албанії повідомило, що в даний момент налічується 48 загиблих і 790 поранених.
Trigger Warning: Small boy stuck in #earthquake rubbles in Albania. At least 8 killed and over 350 injured so far. Many people still trapped under the collapsed buildings 💔😢#PrayForAlbania 🙏 pic.twitter.com/gjDvxuvUp9
— Team Albanians (@TeamAlbanians) November 26, 2019
Також, у четвер, 28 листопада, за інформацією Геологічної служби США, в Албанії зафіксували нові підземні поштовхи магнітудою близько 5. Це вже третя хвиля руйнівної стихії, яка атакувала Албанію протягом тижня.
Дані Європейсько-Середземноморського сейсмологічного центру підтверджують, що землетрус 28 листопада сталося в 42 кілометрах від столиці країни Тирані і в 18 кілометрах від моря, зокрема від курортного міста Дуррес.
Нагадаємо, землетрус в 6,4 бала за шкалою Ріхтера стався 26 листопада в 34 км на північний захід від столиці Тирани на заході Албанії. Воно знищило ряд будинків, під завалами яких можуть перебувати багато людей.
28 листопада стали відомі нові подробиці про ситуацію в Албанії, яка за дві доби перенесла два потужні землетруси.
Повідомлялося, що кількість жертв в результаті землетрусу в Албанії зросла до 31. Ще близько 650 осіб отримали травми.
Також відомо, що вчора, 27 листопада рятувальні групи із понад 10 країн приєдналися до місцевих рятувальників у спробі знайти людей під уламками.
The building shakes in #Shëngjin following the 6.4 magnitude earthquake that struck #Albania. So far, 13 residents have been killed and 600 others injured. - @LastQuake pic.twitter.com/kdWBzLq4IS
— Xhildinho Z (@xhildinho) November 26, 2019
A man was pulled out alive from under the rubble in Albania's town of Durres, which was struck by deadly earthquake two days ago.
— Sky News (@SkyNews) November 28, 2019
Read more on the earthquake here: https://t.co/0ZuyJmvhWv pic.twitter.com/MYmDfeJRZE
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.