ЗМІ повідомили про смерть легендарного футболіста Дієго Марадони
Найкращий футболіст XX століття Дієго Марадона помер у віці 60 років. У легенди світового футболу зупинилося серце.
Один з найзнаменитіших футболістів світу 60-річний аргентинець Дієго Марадона помер. Про смерть легенди футболу повідомило видання Clarin. Причиною смерті стала зупинка серця. Медики, які приїхали на виклик, намагалися врятувати футболіста, але безуспішно. ЗМІ повідомляють, що серцевий напад трапився в будинку зірки футболу в Аргентині, де він жив після недавньої операції на мозку.
ЗМІ повідомляли, що в листопаді Марадоні зробили операцію на мозку через згусток крові. В останній раз він з'являвся на публіці 30 жовтня в день свого 60-річчя перед матчем проти "Патронато".
Дієго Армандо Марадона - аргентинський футболіст, який грав на позиціях атакуючого півзахисника і нападника. Виступав за клуби "Архентінос Хуніорс", "Бока Хуніорс", "Барселона", "Наполі", "Севілья" і "Ньюеллс Олд Бойз". Провів 91 матч і забив 34 голи в складі збірної Аргентини. Чемпіон світу 1986 року. Віце-чемпіон світу 1990 року. Учасник чотирьох чемпіонатів світу. Чемпіон світу серед молодіжних команд 1979 року. Кращий гравець чемпіонату світу 1986 року. Футболіст року в Південній Америці 1979 і 1980 років. Двічі член символічних збірних чемпіонатів світу. Чемпіон Аргентини у складі клубу "Бока Хуніорс". Дворазовий чемпіон Італії у складі клубу "Наполі". Кращий футболіст XX століття за голосуванням на офіційному сайті ФІФА, де він набрав 53,6% голосів; за версією футбольної Комісії ФІФА, Марадона - 3-й футболіст в XX столітті.
ASPI news повідомляло, що київське "Динамо" 24 листопада поступилося каталонській "Барселоні" в рамках 4-го туру групового раунду Ліги чемпіонів. Що сказали тренери команд після матчів, що означає програш для українців, і яка реакція фанатів, читайте в матеріалі. Раніше ASPI news писало, що ультрас Динамо розповіли, простили вони Луческу після гучних перемог і програшів.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.