Зупинив тільки ОМОН: професор не звертав уваги на стрілянину та читав лекцію під час бійні у виші в Пермі
Олег Сиром'ятников, доктор філологічних наук, професор кафедри російської мови та стилістики, а також кафедри російської літератури спокійно читав лекцію в Пермському університеті. Це відбувалося під час стрілянини, яку влаштував 18-річний юнак.
Коли в аудиторію забігла перелякана мати однієї зі студенток і розповіла про стрілка, Сиром'ятников й надалі вів лекцію і попросив йому не заважати. Про це 21 вересня повідомив Telegram-канал Baza.
Студенти були здивовані та намагалися пояснити професору, що атака на університет – це серйозно. Вони попросили вчителя забарикадувати аудиторію, щоб вбивця не зміг зайти до приміщення. У відповідь професор заявив, що барикади нібито не допоможуть, і якщо студентів захочуть вбити, то вб'ють.
Сиром'ятникова не засмутило навіть те, коли хтось постукав в аудиторію - він просто почав вести лекцію пошепки. Його зупинити змогли тільки бійці спецпідрозділу ОМОН. Викладач був незадоволений, що його відволікають від навчального процесу.
ASPI news повідомляло, стрілок у Пермі розпочав стрілянину ще до бійні у виші. Стало відомо про стан "пермського стрілка" 18-річного студента Тимура Бекмансурова, який розстріляв студентів.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Китай після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна заявив про готовність разом із США сприяти завершенню війни Росії проти України, наголосивши, що складні проблеми не мають простих рішень і мирні переговори потребують часу.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.