Зупинив тільки ОМОН: професор не звертав уваги на стрілянину та читав лекцію під час бійні у виші в Пермі
Олег Сиром'ятников, доктор філологічних наук, професор кафедри російської мови та стилістики, а також кафедри російської літератури спокійно читав лекцію в Пермському університеті. Це відбувалося під час стрілянини, яку влаштував 18-річний юнак.
Коли в аудиторію забігла перелякана мати однієї зі студенток і розповіла про стрілка, Сиром'ятников й надалі вів лекцію і попросив йому не заважати. Про це 21 вересня повідомив Telegram-канал Baza.
Студенти були здивовані та намагалися пояснити професору, що атака на університет – це серйозно. Вони попросили вчителя забарикадувати аудиторію, щоб вбивця не зміг зайти до приміщення. У відповідь професор заявив, що барикади нібито не допоможуть, і якщо студентів захочуть вбити, то вб'ють.
Сиром'ятникова не засмутило навіть те, коли хтось постукав в аудиторію - він просто почав вести лекцію пошепки. Його зупинити змогли тільки бійці спецпідрозділу ОМОН. Викладач був незадоволений, що його відволікають від навчального процесу.
ASPI news повідомляло, стрілок у Пермі розпочав стрілянину ще до бійні у виші. Стало відомо про стан "пермського стрілка" 18-річного студента Тимура Бекмансурова, який розстріляв студентів.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».