Парламентские выборы в Германии зависят от двигателей внутреннего сгорания
Самой горячей темой предвыборной кампании в Германии стали не пенсии, не беженцы, не борьба с терроризмом и не отношения с Россией на фоне Крыма и санкций, а судьба двигателей внутреннего сгорания (ДВС) и соответственно перспективы развития ключевой отрасли немецкой экономики - автомобилестроения.
Дизельный скандал и подозрения в широкомасштабном картельном сговоре подорвали авторитет отрасли. Америка и Азия, похоже, окончательно отвернулись от легковых машин с дизельными двигателями, а в Германии поговаривают о введении запрета на въезд дизелям, ведь их выхлопные газы оказались куда более вредными, чем до сих пор считалось.
Немецкие владельцы дизелей, они же – избиратели, в растерянности: как быть, если им в скором времени перекроют дорогу до работы или даже до дома? Кто возместит потерю стоимости дизельного автомобиля, особенно, если он недавно куплен? И что будет с налоговыми льготами на дизельное топливо, введенными в те времена, когда оно считалось более экологичным, чем бензин?
В растерянности и сам автопром. Он вложил миллиарды евро в развитие дизельной технологии, от нее зависят десятки тысяч рабочих мест, а все больше экспертов и растущее число жителей Германии требуют от автостроителей отказаться от выпуска малоперспективной на их взгляд техники и всецело сосредоточиться на выпуске автомобилей с электрическими и другими альтернативными двигателями, чтобы не отстать от иностранных конкурентов.
Понимая важность этого вопроса и свой сигмент избирателей, немецкие партии выстраивают свои предвыборные кампании.
Канцлер Германии Ангела Меркель стоит на защите интересов отечественного автопрома (в том и тысячей служащих заводов) и владельцев дизельных автомобилей. 27 августа, в интервью телеканалу ZDF она заявила: "Дизель будет существовать еще много, много лет, как и бензиновый двигатель". По мнению канцлера, такой двигатель является переходной технологией на пути к безэмиссионным автомобилям будущего, однако "эта переходная технология нам понадобится не годы, а, я бы сказала, десятилетия".
Аналогичную позицию - против запрета дизелей, выступили ведущие социал-демократы, поскольку их партии, СДПГ, нужны голоса не только рядовых автовладельцев, но и рядовых рабочих, связанных с производством дизелей. А стоящие на защите частной собственности либералы из СвДП подчеркнули, что выступают против запретов на въезд дизелей в города, поскольку это было бы"равнозначно экспроприации автовладельцев".
Позицию приверженности двигателям внутреннего сгорания в ультимативной форме занимает баварская ХСС, традиционно образующая в бундестаге блок с общефедеральной партией ХДС. Для нее одно из условий участия в будущей коалиции – это дальнейшая приверженность двигателям внутреннего сгорания. По его словам лидера партии и премьер-министра Баварии Хорст Зеехофера, "запрещать двигатели внутреннего сгорания – это рубить корни нашего благосостояния". Тут следует отметить, что в Баварии находятся штаб-квартиры и головные заводы немецких автостроительных компаний BMW и Audi.
Противоположную и категоричную позицию занимают Зеленые. Сопредседатель партии "Союз 90/"зеленые" Джем Оздемир (Cem Özdemir) заострил до ультиматума один из важнейших пунктов предвыборной программы партии: в Германии с 2030 года не должны больше допускаться к эксплуатации новые легковые автомобили с какими бы то ни было выбросами в атмосферу. Таким образом, немецкие "зеленые" намерены на 10 лет опередить Францию и Великобританию. Обе страны уже взяли курс на запрет продажи новых автомобилей с бензиновыми или дизельными двигателями самое позднее с 2040 года.
Какой будет судьба двигателей внутреннего сгорания и судьба ключевой отрасли немецкой экономики сейчас зависит от немецких избирателей. Но в любом случае, будущей правительственной коалиции, что будет сформирована по итогам выборов 24 сентября, придется заняться активной промышленной политикой, предполагающей четкие целевые установки для автопрома.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.