В Беларуси силовики задержали трех журналисток, проводятся обыски
Как сообщает отдел информации и связей с общественностью СК РБ, представительниц СМИ задержали рамках уголовного дела о несанкционированного доступа к компьютерной информации.
Поводом для возбуждения уголовного дела послужило сообщение республиканского унитарного предприятия (РУП) "БелТА" о сбоях при осуществлении доступов к платной подписке услуг, предоставляемых этим предприятием одном из его заказчиков.
Во время проверки сотрудники МВД обнаружили многочисленные факты неправомерного доступа к компьютерной информации, владельцем которой является "БелТА".
"В течение двух лет (2017-2018 гг.) без ведома и согласия республиканского унитарного предприятия совершено более 15 тысяч несанкционированных подключений к информации, хранящейся в компьютерной системе предприятия. В результате совершенного преступления РУП БелТА причинен существенный вред, выразившийся в неправомерном завладении и использовании защищенной от постороннего доступа информации, а также подрыв деловой репутации предприятия", – говорится в сообщении.
В СК РБ отметили, что к этой противоправной деятельности причастны должностные лица издательского дома "Белорусская наука", ЗАО "БелаПАН", ООО "ТутБай Медиа".
"Сегодня по подозрению в совершении преступления задержаны главный редактор интернет-издания Tut.by Марина Золотова, редактор новостей Tut.by Анна Калтыгин и журналистка агентства "БелаПАН" Татьяна Коровенкова. Следственные и оперативно-розыскные мероприятия продолжаются", – добавили в СК РБ.
В то же время, по информации "Радио Свобода", сегодня в 7:00 силовики пришли с обыском в редакцию Tut.by. Правоохранители оцепили несколько этажей бизнес-центра Omega Tower, в котором находится редакция. По словам очевидцев, у сотрудников изымают документы, несколько человек вызвали на допрос в Следственный комитет.
Кроме того, обыски начались в агентстве "БелаПАН", сообщили сотрудники агентства изданию "Наша нива".
"Радио Свобода" сообщает, что дома у журналистки агентства "БелаПАН" Татьяны Коровенковой также проходит обыск.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.