Чоловіку, який погрожував вибухом під час параду у Києві, "світить" 6 років
Вранці у неділю, 22 серпня, під час вживання алкогольних напоїв зловмисник зателефонував до контактного центру міста Києва на гарячу лінію «1551». Під час розмови з оператором чоловік повідомив про наявність у нього зброї та вибухових речовин, а також про підготовку ним вибуху під час проведення святкового параду з нагоди Дня Незалежності України.
Правоохоронці Дніпровського УП ГУ НП оперативно встановити чоловіка, який здійснив дзвінок. Зброї та вибухових пристроїв у затриманого не виявлено, інформує пресслужба прокуратури столиці.
Чоловіку повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 259 КК України за фактом здійснення неправдивого повідомлення про підготовку вибуху та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За вчинене йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.
ASPI news інформувало, що двох 12-річних школярів підозрюють у публічній нарузі над прапором України. Вони підпалили державний символ поруч із багатоповерхівкою у Дніпровському районі Києва ввечері 23 серпня. Також ми писали, що під час параду з нагоди Дня Незалежності чоловік підпалив себе у натовпі.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.