Кличко назвав місце тимчасового проживання мешканців зруйнованої багатоповерхівки на Позняках (Відео)
Вибух у будинку на Позняках залишив людей без житла. Всього 56 громадян пересилили до інтернату на Харківському шосе.
Їх забезпечили харчуванням, медикаментами та всім необхідним. Про це 22 червня на брифінгу повідомив мер української столиці Віталій Кличко.
Чиновник зазначив, що був на місці катастрофи. Тих, хто залишився без квартир, тимчасово вирішили направити до інтернату. Кожна сім'я отримала необхідні помешкання. Вирішується питання стосовно виплат та компенсацій для придбання аналогічного житла.
На місці вибуху фахівці встановлюють укріплюючі балки. Це дасть змогу не допустити подальшого обвалу будинку. Сусідні багатоповерхівки обстежують. Це допоможе визначити, в якому вони стані і чи безпечні для проживання.
Рятувальники продовжують шукати під завалами людей. Спеціальна техніка була відправлена до району лиха. Тривалість рятувально-пошукової операції не оголошено.
Раніше ASPI news повідомляло, що через вибух у будинку на Позняках 19-річна дівчина на ім'я Анастасія втратила родину. Також поліцейські розповіли, що шукають двох чоловіків, які могли опинитися під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.