Оборонпрому України потрібна термінова модернізація

Саме про таке завдання для ліги оборонних підприємств, яка була створена у квітні 2017 року, говорили представники оборонпрому, політики та профільні фахівці під час проведення круглого столу у Києві, 31 травня.

Як зауважив Дмитро Тимчук, який взяв участь у події: «Україна – держава втрачених можливостей у сфері оборонної промисловості. Наприклад, ще у 2000 році українським виробником продукції, компанією «ТАСКО», був виготовлений зразок снайперської крупнокаліберної гвинтівки, калібру 12,7 мм. На той час у американській армії вже понад 10 років аналог такої гвинтівки стояв на озброєнні,  і використовувся у більшості воєнних операцій з залученням снайперських загонів.

Українські можновладці з міністерства оборони відкинули цей вид зброї, зазначивши, що така гвинтівка не практична, бо там використовується кулеметне дуло».

У 2014 році наявність такої зброї могла б значно ускладнити російським окупантам захоплення Криму та військові дії на Донбасі».

За словами Тимчука, подібних історій існує дуже багато і вони стосуються не тільки стрілецької зброї.

«Проблема українських виробників приладів оборонного призначення, полягає у відсутності балансу між якістю виробів та вартістю цього обладнання. Також галузь відчуває постійне недофінансування, що унеможливлює розвиток. Наприклад, українські системи військового зв’язку не розвивалися, бо у нас відсутні розробки власного комп’ютерного обладнання (материнських плат, процесорів та ін.). Тож, ми змушені закуповувати таке обладнання за кордоном і, відповідно, змушені користуватися послугами іноземних компаній з надання сервісного обслуговування та заміни запчастин», – пояснила частину оборонних проблем експерт ЗСУ по системам зв’язку, волонтер в Міноборони України Ірина Шмарко-Табакова.

За словами  пані Ірини, іноземні компанії залучають шалені бюджети до новітніх розробок, тому вони мають змогу домінувати на світовому ринку. Наприклад, компанія Самсунг витратила на розробку нового процесора для апаратів супутникового зв’язку трирічний ВВП України, і це лише один з прикладів.

Саме тому ми змушені обирати серед іноземних товарів ту продукцію, яку не можемо виготовити власноруч. У нас на це немає ні часу, ні грошей, ні технологій.

Хоча у деяких питаннях Україна і відстає від світових лідерів, деякі зразки українського оборонпрому вигідно відрізняються від аналогів. Наприклад, на 13-й Міжнародній виставці військової техніки IDEF-2017 (Стамбул, Туреччина) був представлений переносний реактивний гранатомет виробництва ДП ГККБ Луч, що входить до складу ДК «Укроборонпром».

Нова зброя призначена для ураження легкоброньованої і неброньованої техніки (пускові установки, РЛС, літаки на стоянці, авто та інше.), Споруд польового типу (ДОТ, ДЗОТ), також живої сили, що знаходиться на відкритому просторі, в укриттях, споруд з каменю , цегли або бетону. Дальність стрільби переносного реактивного гранатомета становить від 70 м до майже 2 км, а дальність прямого пострілу досягає 600 м. Застосування нового оптико-електронного прицілу автоматизує і спрощує роботу стрілка, забезпечує високу точність попадання при максимальній дальності стрільби. Також не аби які досягнення Україна продемонструвала в ракетній галузі та модернізації танкового озброєння.

Агенція НАТО з підтримки та постачання запропонувала включити підприємства ОПК України до переліку виробників оборонної продукції. Наразі в Україні працює 5 таких підприємств.

У відомстві пояснили, що відповідно до цього рішення, оборонпром може отримати дозвіл на участь в тендерах на постачання товарів та послуг в інтересах країн-членів та партнерів НАТО в рамках програми "Несистемні Брокерські Послуги". Це може стати можливістю для реформування "Укроборонпрому". 

"Україна стала першою серед східноєвропейських партнерів НАТО, якій запропоновано таку можливість, що є свідченням визнання в НАТО можливостей оборонної промисловості нашої держави та поглиблення довіри до неї", - наголосили в місії України при НАТО.

Представники місії Альянсу також зауважили, що вже було розпочато підготовку відповідних доповнень до договірно-правової бази для регуляції співробітництва України з АНПП.

Проте, на даний момент, в Україні існує низка поточних питань, які потрібно вирішити ще «вчора». Наприклад, виготовлення набоїв та боєприпасів різних калібрів до озброєння, яке зараз фактично використовується в українській армії.

За словами президента корпорації «ТАСКО» Валерія Павлюкова, в Україні не налагоджено виробництво державних підприємств з виробництва набоїв та снарядів, які б мали повноцінні робочі майданчики. І це – велика проблема, адже побудувати виробництво повного циклу – це досить тривалий процес. А вирішити ці питання Міноборони мали б ще «вчора».

«Військові знають, що вони хочуть, а підприємства оборонпрому знають, що їм для цього треба», – напівжартома каже Валерій Павлюков.

Також він висловив впевненість (і його підтримала більшість членів засідання, у тому числі заступник міністра економічного розвитку то торгівлі України Юрій Бровченко), що в Україні має бути створений державний, незалежний від Міністерства оборони орган, який буде контролювати запити Міноборони та нагальні потреби ЗСУ. Такий крок дозволить вчасно задовольняти потреби армії (вести діалог з Мінобороною та приватними компаніями-виробниками) на тлі сучасних розробок та пропозицій від оборонпрому України.