У Bellingcat розповіли, коли буде оприлюднено фільм про зрив операції по затриманню "вагнерівців"
Фільм, присвячений провалу спецоперації із захоплення бойовиків ПВК "Вагнер", який знімають журналісти проєкту Bellingcat, повинен бути оприлюднити в першому кварталі 2021 року. Це буде перша частина розслідування, де оприлюднять докази існування спецоперації, яку розробило Головне управління розвідки Міністерства оборони спільно зі співробітниками СБУ.
Фільм, присвячений провалу спецоперації із захоплення бойовиків ПВК "Вагнер", повинне вийти в першому кварталі 2021 року. Про це у вівторок, 5 січня, повідомляє "Новий час" з посиланням на слова одного з авторів проєкту, журналіста Христо Грозєва. Грозєв зазначив, що зараз розслідувальна група має кілька гіпотез, чому в останню хвилину було вирішено перенести операцію на кілька днів. Це і призвело до її згортання.
"Перша - що це була фатальна помилка. А друга - що це була свідома помилка. Але, як би там не було, це помилка", - сказав Грозєв, підкресливши, що причина зриву операції може так і не бути знайдена.
Провал "можливо, найважливішою операції в історії нової України" по захопленню українськими спецслужбовцями бойовиків ПВК Вагнера, деякі з яких воювали на стороні терористів на Донбасі, означає некомпетентність відповідальних осіб, вважає грози.
"Можливо, ми навіть не дійдемо до визначення того, були це навмисні дії або ненавмисні. Але ми все ж спробуємо. З самого початку мені було незрозуміло те, що велика частина українського суспільства, навіть журналістської спільноти, не сприймає це як факт. Так що, як мінімум, це буде вирішено, - що цей факт був", - сказав Грозєв.
За його словами, далі журналісти планують залучити інші міжнародні ЗМІ для верифікації знайдених фактів. На переконання Грозєва, їх публікація матиме внутрішньополітичні наслідки.
Нагадаємо, п'ятий президент України, Петро Порошенко заявив, що в кінці 2018 року санкціонував проведення операції спецслужб із затримання найманців ПВК "Вагнер". Також ASPI news повідомляло, що Порошенко анонсував, що Bellingcat готує розслідування, а Netflix зніме фільм про справу "вагнерівців".
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.
Російський обстріл завдав значної шкоди логістичній інфраструктурі України — під удар потрапив один із найсучасніших терміналів компанії Нова пошта, який був важливою частиною масштабної системи обробки та доставки відправлень.
Російські війська вкотре намагалися завдати масованого удару по Україні, використовуючи комбіновану тактику із застосуванням безпілотників та ракетного озброєння.
Російські війська вночі завдали чергового масованого комбінованого удару по Україні, використовуючи різні типи ракетного озброєння та ударні безпілотники. Атака стала черговою спробою ворога перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди цивільній інфраструктурі.
Наслідки обстрілу вкотре показали, що під прицілом армії РФ опиняються не лише військові цілі, а й освітні установи та об’єкти, які забезпечують нормальне життя міста.
Російський удар по Києву завдав шкоди одному з найважливіших духовних і культурних символів України — території Києво-Печерської лаври. Після влучання та пожежі працівники й духовенство були змушені терміново організувати евакуацію стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших святинь, аби врятувати їх від знищення.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.