У ДФС оновлять механізм перевірки інформації про бенефіціарних власників
Державна фіскальна служба України підписала Меморандум про співпрацю в розвитку механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників.
Про це повідомляє пресцентр ДФС.
Як зазначено в повідомленні, документ підписано 18 липня 2019 року спільно з іншими державними органами.
Пресслужба ДФС у своїй публікації зазначає, що даним Меморандумом передбачено впровадження Концепції механізму проведення перевірки достовірності інформації про кінцевих бенефіціарних власників з метою протидії корупції, відмивання грошей, шахрайства, ухилення від сплати податків і інших злочинів, які пов'язані з фіктивною діяльністю компаній.
Державна фіскальна служба України була членом міжвідомчої робочої групи, до складу якої також входили представники Держфінмоніторингу, Національного банку України, Мін'юсту і Мінфіну, інформує відомство.
За підтримки Консультаційного фонду, підтримки асоціації Україна-ЄС членами робочої групи протягом 2018 року розроблено проєкт концепції перевірки кінцевих бенефіціарних власників.
Підписаний Меморандум є "дорожньою картою", в якій визначені кроки, терміни і відповідальні особи за реалізацію концепції.
Так, ДФС спільно з іншими учасниками меморандуму буде брати участь в розробці і організації бізнес-процесів перевірки відомостей про бенефіціарних власників (опис бізнес-процесів, визначення кінцевих бенефіціарів, опис взаємодії інформаційних систем, структур та форматів даних) з урахуванням стандартизованих даних BODS (Beneficial Ownership Data Standart) тощо.
Впровадження концепції сприятиме створенню прозорого бенефіціарного права в Україні, наданню прав ДФС для здійснення аналізу, перевірки інформації, що надавалась до Державного єдиного реєстру, з метою встановлення ознак правопорушень.
Крім того, ДФС отримає повноваження притягнення до відповідальності у випадках ненадання або надання неправдивої інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника.
Також наголошується, що в квітні 2019 року в рамках Програми "Лабораторія проектів для імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС" розроблений проєкт Концепції був презентований і отримав нагороду як кращий інноваційний проєкт.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.
Російський обстріл завдав значної шкоди логістичній інфраструктурі України — під удар потрапив один із найсучасніших терміналів компанії Нова пошта, який був важливою частиною масштабної системи обробки та доставки відправлень.
Російські війська вкотре намагалися завдати масованого удару по Україні, використовуючи комбіновану тактику із застосуванням безпілотників та ракетного озброєння.
Російські війська вночі завдали чергового масованого комбінованого удару по Україні, використовуючи різні типи ракетного озброєння та ударні безпілотники. Атака стала черговою спробою ворога перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди цивільній інфраструктурі.
Наслідки обстрілу вкотре показали, що під прицілом армії РФ опиняються не лише військові цілі, а й освітні установи та об’єкти, які забезпечують нормальне життя міста.
Російський удар по Києву завдав шкоди одному з найважливіших духовних і культурних символів України — території Києво-Печерської лаври. Після влучання та пожежі працівники й духовенство були змушені терміново організувати евакуацію стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших святинь, аби врятувати їх від знищення.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.