В Євросоюзі вісім країн висловили стурбованість ситуацією в Білорусі, пов'язаною з придушенням протестів
Спільна заява восьми країн Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі була опублікована на сайті МЗС Латвійської Республіки. Голови МЗС восьми держав висловили стурбованість насильством, яке застосовують правоохоронці Республіки Білорусь щодо протестуючих.
"Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції в контексті подій, що відбуваються в Білорусі, висловлюють свою серйозну заклопотаність насильством щодо післявиборних демонстрацій, що мали місце у відповідь на повідомлення про широко поширені фальсифікації на виборах. Ми дуже стурбовані повідомленнями про тілесні ушкодження, завдані демонстрантам", - повідомляється в публікації МЗС Латвії.
У заяві зазначено, що президентські вибори в Республіці Білорусь, які відбулися в неділю, 9 серпня, "не відповідали міжнародним зобов'язанням Білорусі і загальновизнаним світовим стандартам демократії і верховенства права, не були вільними і справедливими". Міністри закордонних справ восьми країн Євросоюзу закликали владу Білорусі припинити переслідування політичних опонентів.
Крім того, МЗС Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції зажадали звільнити людей, які були несправедливо затримані в Білорусі. Також країни закликали владу Білорусі поважати права і свободи людини.
"Ми закликаємо білоруський уряд негайно вступити в справжній політичний діалог з опозицією, щоб уникнути подальшого застосування насильства.
Ми як і раніше прихильні народу Білорусі і будемо і надалі уважно стежити за розвитком подій", - йдеться в заяві, опублікованій МЗС Республіки Латвія.
Раніше білоруське видання "БЕЛТА" повідомило, що в Мінську затримані особи, які нібито є координаторами антиурядових протестів. Один із затриманих - житель Мінська.
Також ASPI news повідомляло, що кандидатку на пост президента Білорусі Світлану Тіхановську вивезли з країни тільки після узгодження цього кроку з білоруською владою. Її від'їзд також дозволив звільнити затриману напередодні виборів начальницю її штабу Марію Мороз.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Юридична компанія AVER LEX, старшим партнером якої є адвокат експрезидента-втікача Віктора Януковича Віталій Сердюк, опинилася у центрі ще одного гучного скандалу.
За даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
У нічній атаці на Москву російські сили протиповітряної оборони допустили фатальну помилку: переслідуючи українські дрони, вони збили власний військовий гелікоптер. Інцидент стався на тлі масованого удару безпілотників, який спричинив хаос у небі над столицею та вкотре продемонстрував слабкість російської системи ППО.
У Києві ошукали колишнього прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках. Двоє шахраїв, видаючи себе за працівника СБУ та слідчу поліції, переконали 79-річного політика, що проти нього відкрито кримінальне провадження за нібито фінансування держави-агресора.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.