Вбивство Парубія: російський слід і судовий фінал
Обвинувальний акт щодо львів’янина Михайла Сцельнікова, якого підозрюють у вбивстві народного депутата та екс-спікера Верховної Ради Андрія Парубія, скеровано до суду. Слідство встановило, що чоловіка завербували російські спецслужби, а після злочину він намагався втекти за кордон.
Основні факти
- Дата злочину: 30 серпня 2025 року у Львові.
- Обставини: Кілер здійснив вісім пострілів у Парубія та втік з місця події.
- Затримання: В ніч на 1 вересня його схопили на Хмельниччині, коли він планував нелегально виїхати за кордон.
- Особистість підозрюваного: 53-річний львів’янин Михайло Сцельніков, завербований спецслужбами РФ у 2024 році.
- Додаткові злочини: Під час слідства виявлено сховану зброю на Личаківському кладовищі, а також його участь у зборі даних про українські війська та інфраструктуру.
- Мотив: Ідеологічна підтримка російської агресії та виконання завдань ворога.
Підозрюваному інкримінують:
- Державну зраду (ч.2 ст.111 ККУ).
- Заклики до насильницького повалення влади (ч.3 ст.109).
- Посягання на життя державного діяча (ст.112).
- Незаконне зберігання зброї (ст.263).
- Глорифікацію російської армії та заперечення агресії РФ (ст.436-2).
Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Справу про вбивство Андрія Парубія розгляне суд, а докази свідчать про пряме втручання російських спецслужб. Це не лише кримінальний процес, а й приклад гібридної війни РФ проти України, де терор і диверсії стають інструментами політичного тиску.
ПодіїКолишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
ПодіїСлужба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
ПодіїВ Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
ПодіїУнаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
ПодіїВнаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
ПодіїПід завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
ПодіїПротиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
ПодіїМер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
ПодіїЮридична компанія AVER LEX, старшим партнером якої є адвокат експрезидента-втікача Віктора Януковича Віталій Сердюк, опинилася у центрі ще одного гучного скандалу.
ПодіїЗа даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
ПодіїКолишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
ПодіїСлужба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
ПодіїВ Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
ПодіїУнаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.